Академія Ханлінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Академія Ханлінь (翰林院, піньінь Hànlín Yuàn, буквально «Ліс пензлів») — установа в імператорському Китаї, що виконувало функції імператорської канцелярії, комітету з цензури і літературі, ідеологічного комітету, вищої школи управління, бібліотеки та ін.

Історія[ред.ред. код]

Заснована у 738 році танським імператором Сюань-цзуном. Серед найважливіших завдань академіків була офіційна інтерпретація конфуціанських класичних творів, на основі якої оцінювалися екзаменаційні твори претендентів високих державних посад.

Вона об'єднала численні департаменти (юані), кожен з яких охоплював небудь цикл наук або область культури, зібрала навколо себе високообдарованих учених, літераторів, майстрів образотворчого мистецтва. Генеральна академія, що служила волі імператора і двору, була своєрідним знаряддям політичної влади, механізмом з підготовки наукових кадрів й центром дослідницької роботи. У Генеральній академії займалися питаннями політики, економіки, медицини, астрономії, юриспруденції, викладали мови, літературу, каліграфію, живопис, графіку, музику. Була створена система посад, що складалася з чотирьох ступенів (рангів): гунфин — «складається у свиті Академії», «представляє»; жайчжао — «чекаючий імператорських вказівок», чжіхоу — «шанобливо чекаючий»; ісюе — «учительства». Усі департаменти Академії мали в цілому однакову посадову структуру. За вказівкою імператора на посади призначалися особи, які або раніше вважалися на службі в Генеральній академії, але в іншому чині, або зовсім не перебували у ній.

До кінця IX — початку X ст. в Академії була встановлена більш чітка класифікаційна система, також були впорядковані посади відповідно до знаннями, вміннями, та походженням. З X ст. Академія також вела офіційну історіографію Китаю.

За династії Юань Академія на час втратила своє визначальне значення, так як імператори давали чини родичам, землякам і іноземним фахівцям, і як правило не прагнули до дотримання апаратом конфуціанських канонів. Іспити на посаду не була постійними. Академія закривалася і відкривалася у зв'язку зі змінною політикою.

Династія Мін з самого заснування була тісно пов'язана з конфуціанськими вченими і значно відновила вплив Академії. До складу академії стали вводити осіб, що на столичних іспитах отримували вищий вчений ступінь цзіньши. Після трирічного вдосконалення в області конфуціанської словесності вони ставали членами академії - коректорами, редакторами 2-го розряду, а потім читцями і тлумачами текстів, котрі займалися з імператором. Чжу Ді зробив її органом затвердження політичної ідеології неоконфуціанства. Були створені такі значущі в історії людства роботи, як Енциклопедія Юнле.

За династії Цін Академія активно готувала літературні збірки, антології, словники, енциклопедії. Стала фундатором бібліотека Сикуцюаньшу, кодифіковані так званні «Двадцять чотири хроніки китайських династій». Будинок Академії та її бібліотека (що розташовувалися поруч з британською дипломатичною місією в Пекіні) значно постраждали під час Повстання іхетуанів у 1900 році. Багато рідкісних текстів було знищено, включно з унікальними екземпляри Енциклопедії Юнле.

Академія, будучи установою безпосередньо при імператорському дворі, була закрита у зв'язку з падінням монархії після Синьхайської революції у 1911 році.

Відомі представники[ред.ред. код]

Династія Тан[ред.ред. код]

Династія Сун[ред.ред. код]

Династія Юань[ред.ред. код]

Династія Мін[ред.ред. код]

Династія Цін[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bischoff, Friedrich A. La forêt des pinceaux ; Étude sur l'académie du Han-lin sous la dynastie des T'ang et traduction du Han Lin Tche. Paris: Impr. nationale, 1963.
  • Diana Preston (1999). The Boxer Rebellion: The Dramatic Story of China's War on Foreigners That Shook the World in the Summer of 1900. pp. 138–140. ISBN 0-8027-1361-0.
  • Adam Yuen-chung Lui: The Hanlin Academy. Training ground for the ambitious, 1644–1850. Archon Books, Hamden, Conn. 1981, ISBN 0-208-01833-6.