Академія мистецтв Болоньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Академія мистецтв Болоньї, колишня Академія Клементіна (італ. Accademia di Belle Arti di Bologna також Accademia Clementina) - академія красних мистецтв в місті Болонья, заснована 1710 року [1].

Початок у 16 ст. і занепад[ред.ред. код]

Художня академія в місті Болонья народжувалась двічі. Первісно її заснували в Болоньї брати Караччі (вірогідно) 1582 року. В Італії 16 ст. мали поширення академії як гуртки заможних людей для зустрічей з музикою і цікавим дозвіллям.

Мета новоствореного закладу братів Караччі була абсолютно іншою. Заклад мав надати художньо обдаровній молоді комплекс теоретичних знань та навчати малюнку з оголеної натури [2]. Її первісна назва Accademia degli Incamminati. Задум був досить сміливим, оскільки впливова католицька церква жорстко цензурувала художню практику в Італії і забороняла оголеність в світі настанов Контрреформації. Художня академія братів Каррачі існувала як приватний, а не державний учбовий заклад. Завдяки наполегливості і сильному характеру академію очолив Аннібалє Каррачі (1560—1609).

Академія скоро виборола авторитет і стала місцем зборів освічених сучасників, серед котрих були не тільки художники — її відвідували доктор, схоласт Мельхіоре Дзоппіо (бл. 1544–1634) та астролог, математик, астроном і картограф Джованні Антоніо Маджині (1555—1617). Академія виборола і право ставити оголену натуру для фахового навчання студентів-чоловіків[3]. Керівництво новоствореного закладу попіклувалось навіть про статут, девіз і герб. Ним стало зображення небесної сфери із сузір'ям Малої Ведмедиці і девізом (латиною) під нею Contentione Perfectus [4].

Метою братів було також підвищення авторитету художників до престижного рівня, котрий вже мали італійські поети, музики і літератори. Метою був також вихід зі стану ремісників, до якого традиційно зараховували і художників.

По смерті братів приватна академія в Болоньї занепала. Занепала навіть гільдія художників Св.Луки в Римі, діяльність котрої були вимушені відновити. Але був створений прецедент і згодом академії мистецтв для навчання художньої молоді заснували в декількох європейських країнах.

Дещо про Джамп'єтро Дзанотті[ред.ред. код]

Гравер Джамп'єтро Ріва. «Джамп'єтро Дзанотті»

Джамп'єтро Дзанотті (1674—1765) народився в Парижі. Але художню освіту опановував в Болоньї. Був серед прихильників стилістики рококо. Художній спадок митця нині відомий мало. В історію художник Джамп'єтро Дзанотті увійшов як автор декількох друковних видань. Він був серед активних засновників художньої академії в місті Болонья 1710 року. Дзанотті згодом відтворив історію перших десятиліть академії, котра була оприлюднена 1739 року у двох книгах [5]. Більшість друкованих творів Дзанотті була і надалі так чи інакше пов'язана з діяльністю художньої академії в Болоньї.

Заснування у 1710 році[ред.ред. код]

Джамп'єтро Дзанотті, малюнок « Натурний клас, художня Академія Клементіна », 1739 р. Музей Гетті, США.

Ще 1706 року багатій і художник Ерколе Фава (1669 — 1744) посприяв болонським художником під керіництвом Джамп'єтро Дзанотті заснувати академію. Процес розтягся на декілька років. Для праці художників багатій і художник Ерколе Фава віддав декілька залів в палаццо Фава з 1710 року. Звернулись до папи римського, котрий дозволив заснування академії і приєднав її до Болонського університету. 1711 року устав учбового закладу для художників затвердив новий папа римський Климентом XI, на часть якого вона отримала назву Академія Клементина.

Художня академія готувала художників, скульпторів і архітекторів.

Популярні майстри Академії Клементина 18 ст.[ред.ред. код]

Медаль на честь Джамп'єтро Дзанотті та заснування Академії Клементіна в Болоньї. Кінець 18 ст.

Вибрані твори майстрів болонської академії 18 ст. (болонський академізм)[ред.ред. код]

Маркантоніо Франческіні. «Аполлон і Діана вбивають Піфона», 1709 р.

Графічні твори майстрів 18 ст.[ред.ред. код]


Період наполеонівської окупації Болоньї і історія в 19 ст.[ред.ред. код]

Антоніо Базолі. «Тераса Папської академії ввечері з побутовою сценою», 1826 рік.

В період наполеонівської окупації Болоньї Академії Клементина була реоргнізована і отримала нову назву — Національна академія образотворчих мистецтв. Художній заклад перевели в Колегію єзуїтів міста Болонья на вул. Красних мистецтв. Академія зберігла частку первісних нагород для здібних учнів. Існувала практика конкурсів серед студентства і отримання переможцями пенсіонерського забезпечення і перебування в Римі для удосконалення майстерності.

Кожен рік під час вітання переможців конкурсу влаштовували художні виставки як судентів, так і художників та аматорів Болоньї, що було важливою подією в художньому житті провінційного міста.

1815 року після розвалу імперії Наполеона Бонапарта і усунення його із європейської політики, владу в місті відновив папа римський. Назва «Національна академія образотворчих мистецтв» новою владою знову змінена на «Папську академію образотворчих мистецтв», тоді як учбові програми залишили незмінними.

Деякі зрушення в роботі академії відбулися 1860 року після скасування влади римських пап у Болоньї і приєднання її до Королівства Італії.

Реформа в 20 ст.[ред.ред. код]

1923 року художня академія Болоньї була реорганізована. З її складу виключили відділ архітектури і передали його до складу Болонського університету. Це обумовило зміни в терміні навчання.

Були запроваджені нові нагороди :

  • премія Цукеллі
  • премія Самп
  • премія Джорджо Моранді для граверів.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  • L'arte del Settecento emiliano. La Pittura. L'Accademia Clementina, catalogo della X Biennale d'Arte Antica, a cura di Andrea Emiliani et al., Bologna, 8 settembre - 25 novembre 1979, Bologna, Edizioni Alfa, 1979.
  • Fabia Farneti, Vincenza Riccardi Scassellati, L'Accademia di Belle Arti di Bologna, Fiesole, Nardini, 1997.
  • Andrea Emiliani, Il politecnico delle arti. Un libro bianco per la Pinacoteca nazionale e l'Accademia di belle arti di Bologna, Nuova alfa, Bologna.
  • Maria Luigia Pagliani, L'orma del bello. I calchi di statue antiche nell'Accademia di belle arti di Bologna, Bologna, Ed. Minerva, 2003.
  • Michelangelo L. Giumanini, Tra disegno e scienza. Gli studenti dell'Accademia di belle arti di Bologna (1803-1876), Ed. Minerva, Bologna, 2002.
  • Giuseppe Lipparini, L'Accademia di belle arti e l'Accademia Clementina di Bologna, Bologna, Ed. Minerva, 2003; ed. orig.: Firenze 1941.
  • Stefano Benassi, L'Accademia Clementina. La funzione pubblica. L'ideologia estetica, Bologna, Minerva Edizioni, 2004 (I ed.: Bologna 1988).
  • Cristiano Marchegiani, Meteore nei cieli d'Arcadia. Marchigiani e accademie d'arte nel Settecento: studi e concorsi emiliani, in "Studia Picena. Rivista marchigiana di storia e cultura", LXXV (2010), pp. 143-211.
  • [1] історія академії мистецтв у М. Болонья
  • [2] довідкова біографія Джамп'єтро Дзанотті

Примітки[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]