Акант (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Acanthusornament, Nordisk familjebok.PNG

Акант (аканф) (ведмежа лапа) — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульйонів, акротерів, фризів, карнизів тощо. В античній Греції зображали аканти з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus mollis — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і символізував життя, біль та співчуття до ближнього, внаслідок чого відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення. Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав характерні ознаки.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]