Акан (мова)

Ака́н — одна з мов групи ква, поширена в центральній частині Гани.

Кількість осіб, що розмовляють мовою становить понад 5 млн. (1981).

Мова представляє собою групу 2 близьких підгруп діалектів:

• тві — аквапім, акем, ашанті
• фанті

Термін «акан» раніше застосовувався в науковій літературі для позначення групи споріднених мов в рамках мовної спільноти ква. За класифікацією Д.Вестермана та М.Браяна в неї включались 3 діалектні підгрупи:

• тві-фанті
• аньї-бауле
• гуанг

Дж.Грінберг додав в цю групу мови метьїбо та абуре. Дослідження 1960-70-их років показали, що в групу входить приблизно 20 мов, для її визначення був застосований термін «вольта-комое».

Мови акан — характерний випадок поширення серед західно-африканських мов гармонії голосних за висотою. Голосні поділяються на 2 серії — високого та низького підйому, і всі голосні в слові повинні, як правило, відноситись до однієї серії. В цих мовах представлено 2 рівних тони, які мають граматичне та лексичне значення.

Імена акан мають категорії однини та множини, категорія граматичного роду відсутня. Збереглись залишки узгоджених іменних класів. В словотворенні широко використовуються словоскладання. Для синтаксису характерний вплив серіалізації; низка дієслів в реченні слідують один за одним в одній і ті й же видово-часовій формі, виражаючи таким чином дрібні послідовності якихось дій.

Писемність на основі латинської графіки, єдина норма відсутня, і діалекти мають особисті писемні традиції. Найрозвиненіші в аквапім, фанті та ашанті.

Література

• Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986