Акафіст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ака́фіст — при богослужінні в церквах хвальна відправа з читанням і співами на честь Христа, Богородиці та окремих святих. Під час акафісту вимагалось обов'язково стояти, звідси й назва акафіст від грец. α — не, καθιςω — сідаю.

Акафісти складаються з 25 пісень: 13 кондаків і 12 ікосів («кондак» — коротка хвалебна пісня. Ікоси закінчуються вигуком «Радуйся», а кондаки — «Алілуя».

Візантійські взірці жанру вимагають написання акафістів почасти ритмізованою прозою, почасти римованою поезією. Однак на Русі-Україні стали поширеними тільки прозові акафісти, як перекладні, так і оригінальні. Траплялися спроби лише часткового римування так званими бідними римами.

Останніми роками з’явилися спроби відновити візантійську традицію: повністю римований «Акафіст Богородиці Холмській» вміщено в книзі Віктора Гребенюка (Брата Віктора) «Діяння небожителів», його ж «Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її образом “Нерушима Стінаˮ», прот. Леонтія Тоцького «Акафіст хрестові Господньому», Олесі Тоцької «Акафіст Пресвятій Тройці». Усі ці твори побачили світ у видавничому відділі «Ключі» Волинської єпархії УПЦ КП.


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]