Акація біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Робінія звичайна (Robinia pseudoacacia)
Robina9146.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Magnoliophyta
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Robinieae
Рід: Робінія (Robinia)
Вид: Робінія звичайна
Біноміальна назва
Robinia pseudoacacia
L
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Robinia pseudoacacia
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 35938
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Robinia pseudoacacia

Robinia pseudoacacia L. («біла акація», «робінія звичайна», «робінія псевдоакація», або «колюча акація») — дерево родини бобових, світлолюбне, до 35 м заввишки, проріджене дерево, що пізно розпускається, з коричневою корою з глибокими тріщинами. Цвіте в травні-червні. Квітки білі, 2 см в довжину, в густих китицях завдовжки 10-20 см, дуже запашні.

Робінія псевдоакація — найрозповсюдженіший в Україні вид, який використовується, передусім, на півдні для озеленення та захисних насаджень. У себе на батьківщині в Східній частині Сполучених Штатів Америки росте невеликими групами або окремими екземплярами у листяних лісах.

Опис[ред.ред. код]

Крона велика, розлога. Кора сіра, темно-сіра або ж коричневувата, вподовж стовбурів і старих гілок вона потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті.

Листки 18-20 см завдовжки, чергові, непарноперисті з 4-10 парами довгастих, довгасто-овальних або овальних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.

Квітки (15-20 см завдовжки) зібрані в негусті (коротші за листки) пазушні пониклі китиці (10-20 см завдовжки). Оцвітина подвійна. Чашечка (6-8 мм завдовжки, 45 см завширшки) зрослолиста, п'ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п'яти вільних пелюсток, білий або блідо-рожевий. Тичинок десять, з них дев'ять зрослися нитками в трубочку, маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою.

Плід — довгасто-лінійний біб (4-8 см завдовжки), насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.

Росте в культурі в чистих та змішаних насадженнях. Солевитривала, світлолюбна рослина. Цвіте у травнічервні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Біла акація — медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна рослина. Деревина робінії темного кольору, поцяткована жовтуватими крапками, міцна, добре полірується; з неї виробляють меблі, дрібні столярні вироби або використовують на паливо. Дрова білої акації горять добре і довго утримують тепло.

З листя і кори можна одержувати жовту фарбу.

З квіток робінії шляхом екстрагування петролейним ефіром одержують ефірну олію (від 0,08 до 0,12 %а) . Олія являє собою напіврідку масу світло-жовтого кольору з приємним сильним запахом квіток акації. Використовують її у парфумерії.

У корі і в деревині містяться таніди: відповідно 2,2 — 7,2 і 3,4 — 4 % .

Медоносні характеристики[ред.ред. код]

Вона одна з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток. Є дані, що одне дерево у віці 10—30 років дає до 8 кг меду.

Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність білої акації різко зменшується і бджоли відвідують її неактивно. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100—300 кг, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.

Мед з білої акації один з найкращих, він білий, прозорий, має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.

Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні сім'ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5—6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50—55 кг меду на сім'ю, а в не сприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.

Науковій медицині[ред.ред. код]

У науковій медицині використовують квітки робінії при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура і нирковокам'яної хвороби. У квітках робінії містяться глікозид робінін, ефірна олія.

Квітки робінії звичайної заготовляють на початку цвітіння. Суцвіття зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями, потім а суцвіть обривають квітки, розкладають шаром 2-3 см завтовшки на папір або тканину і висушують на горищах або під навісом з гарною вентиляцією. Висушену сировину пакують у фанерні ящики, вистелені цупким папером. Зберігають на підтоварниках у сухих, прохолодних приміщеннях з достатньою вентиляцією.

Садівництві[ред.ред. код]

Білу акацію широко культивують по всій Україні, найбільші площі її насаджень зосереджені в Лісостепу і Степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо. Заготовляють сировину в районах її вирощування. Запаси сировини великі.

Робінія — добра фітомеліоративна рослина. Вона утворює багато кореневих паростків, тому нею закріплюють крутосхили і висаджують у крайніх рядах (біля бровки) прияружних лісосмуг. Робінія — посухостійка, солевитривала, але вибаглива до ґрунтів рослина. Вона цінна для розведення на наносних пісках а родючим підстилаючим горизонтом.

Як декоративну рослину її висаджують на садибах, уздовж доріг, на вулицях, у парках і скверах. Відомі такі декоративні форми: з колоноподібною (шипів майже немає), кулястою (пагони без шипів), плакучою кронами.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]