Акведук
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда у вигляді мосту (чи естакади) з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.
[ред.] Історія
Акведуки почали будувати в Римській імперії. Вони являли собою грандіозні споруди, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад.
Давні греки побудували водогін завдовжки 1 280 м поруч із Афінами 2,5 тисяч років тому.
У 18 століття було споруджено акведуки в Царському Селі (Пушкіно, Росія) та в Німі (Франція).
Початок 20 століття — на Таїцькому водогоні та в Ростокіні на старому Митищенському водогоні під Москвою.
[ред.] Призначення
Історично, акведуки активно будували культури з розвиненим землеробством та використовували для зрошення земель.
Інша, не менш відома роль акведуків — забезпечення великих міст питною водою. Деякі зі знаменитих римських акведуків ще досі використовуються за цим призначенням.
Тепер застосовуються у зрошувальних системах і споруджуються здебільшого з залізобетону.
