Акведук
Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда у вигляді мосту (чи естакади) з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.
[ред.] Історія
Акведуки почали будувати в Римській імперії. Римські канали були грандіозними спорудами, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад.
Давні греки побудували водогін завдовжки 1 280 м поруч із Афінами 2,5 тисяч років тому.
Один з найвідоміших давноримських акведуків на території сучасної Франції знаходиться неподалік від Ремулена — це акведук Пон-Дю-Гар.
У 18 столітті було споруджено акведуки в Царському Селі (Пушкіно, Росія) та в Німі (Франція).
Початок 20 століття — на Таїцькому водогоні та в Ростокіні на старому Митищенському водогоні під Москвою.
[ред.] Призначення
Історично, акведуки активно будували культури з розвиненим землеробством та використовували для зрошення земель.
Інша, не менш відома роль акведуків — забезпечення великих міст питною водою. Деякі зі знаменитих римських акведуків ще досі використовуються за цим призначенням.
Тепер застосовуються у зрошувальних системах і споруджуються здебільшого з залізобетону.
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 66. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8
- Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва: АСТ Астрель, 2009. — С. 47. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5
