Акмеїзм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акме́їзм (грец. ακμη — вершина, вищий ступінь чогось) — буржуазно-дворянська організація російських літераторів початку 20 ст., очолюване М. Гумільовим.
Органом акмеїстів був журнал «Аполлон» (1909—17).
[ред.] Погляди
Акмеїсти, які вважали свою творчість вищим етапом у розвитку символізму, проповідували теорію «чистого мистецтва», культивували відірваність від життя, аполітизм, волюнтаризм. А. був одним із різновидів декадансу, виявом крайнього індивідуалізму та містики. Угруповання розпалося 1922.
