Акмолинська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акмолинська область
(каз. Ақмола облысы)
Coat of Arms of Aqmola Province.png
Герб
Akmola in Kazakhstan.svg
Адм. центр Кокшетау
Найбільше місто Степногорськ
Щучинськ
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне &&&&&&&&&0 735 640,&&&&&0735 640 (2014) [1] (4,3%, 11-е)
 - густота 5,03 осіб/км² (8-е місце)
Етнікон казахи — 49,2%
росіяни — 34,5%
українці — 6,0%;[2]
Площа
 - повна 146 219 км² (5,4%, 9-е місце)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 1939 рік (1854 рік)
Аким Кулагін Сергій Віталійович
Веб-сторінка офіційний сайт

Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 19611992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961–1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).

Область межує на півночі з Північно-Казахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Кайрат Кожамжаров.

Історія[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Ріки мілководні, влітку часто пересихають. Головні ріки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство[ред.ред. код]

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макінську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

До складу області входять 17 районів, 2 міста обласного значення.

Райони[ред.ред. код]

Райони Акмолинської області.
Район Центр
1 Аккольський місто Акколь
2 Аршалинський селище Аршали
3 Астраханський село Астраханка
4 Атбасарський місто Атбасар
5 Буландинський місто Макінськ
6 Бурабайський місто Щучинськ
7 Єгіндикольський село Єгіндиколь
8 Єнбекшильдерський місто Степняк
9 Єрейментауський місто Єрейментау
10 Єсільський місто Єсіль
11 Жаксинський село Жакси
12 Жаркаїнський місто Державінськ
13 Зерендинський село Зеренда
14 Коргалжинський село Коргалжин
15 Сандиктауський село Балкашино
16 Цілиноградський аул Акмол
17 Шортандинський селище Шортанди

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Населення Акмолинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 44,8%, росіяни — 35,6%, українці — 6,2%, німці — 4,1%, білоруси — 2,0%. Інші національності складають 7,3% від загальної кількості населення краю.[2]

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області. Міста: Кокшетау, Атбасар, Макінськ, Степногорськ та ін.

Зміна чисельності населення[3]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 748 167 748 930  747 185 746 652 748 559 747 447
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 738 824 735 135 733 212 731 328 732 947 735 640

Населені пункти[ред.ред. код]

Міста[ред.ред. код]

Селища[ред.ред. код]

Сусідні області[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.