Акмолінська область (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Акмолинська область (Омська область в 1918–1920) Російської імперії створена 1868 року, її центром був Омськ.

Історія[ред.ред. код]

До її складу входили Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський, Омський та Петропавловський повіти.

До 1882 Акмолинська область входила до Західно-Сибірського генерал-губернаторства.

Згодом Західно-Сибірське генерал-губернаторство було скасовано й створено Степове генерал-губернаторство.

До Степового генерал-губернаторства Акмолинська область увійшла як адміністративна одиниця разом із Семипалатинською та Тургайською областями. Одночасно Томська й Тобольська губернії отримали права, якими користувалися губернії європейської частини Російської імперії, і до генерал-губернаторств більше не входили, а безпосередньо підпорядковувалися Петербургу. Центром новоствореного Степового генерал-губернаторства теж став Омськ.

У січні 1918 року рішенням обласного з'їзду селянських депутатів Акмолінську область перейменовано на Омську; до неї приєднано Тарський та Тюкалинський повіти Тюменської (колишньої Тобольської) губернії.

3.01.1920 року Постановою Сибревкома Омська область перетворена в Омську губернію.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з даними перепису населення Російської імперії 1897 року в області мешкало 682608 осіб. Мовний склад населення був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
киргиз-кайсацька 427389 62,61
російська 174292 25,53
українська 51103 7,49
татарська 10819 1,58
мордовська 8546 1,25
німецька 4791 0,7
Їдиш 1613 0,24
польська 1142 0,17
латиська 544 0,08
естонська 375 0,05
сартська 368 0,05
узбецька 313 0,05
білоруська 246 0,04
пермяцька 203 0,03
Інші 864 1,3

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Н. Юрцовский. Административное деление (XVII–XX вв.) // Сибирская советская энциклопедия. Новосибирск: Сибирское краевое издательство, 1929, т. 1, стлб. 20-27.
  • П. П. Вибе. Административное деление // П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994, с. 6-7.