Акомпаніатор
Акомпаніатор, концертмейстер — професія у галузі музичного мистецтва.
Завдання та обов'язки[ред. | ред. код]
Виступає в концертах з підготовленими музичними творами як на стаціонарі, так і на гастролях.
Має хорошу техніку володіння музичним інструментом і необхідну професійну кваліфікацію для супроводження виступів солістів у змішаних, сольних та інших концертах, а також у проведенні репетицій з підготовки нових концертних номерів і програм з концертними виконавцями усіх жанрів.
Проводить з виконавцем заняття з поточного репертуару, бере участь у записі концертних номерів, виконує нові музичні твори з листа і транспонує нотний матеріал звичайної складності.
Повинен знати[ред. | ред. код]
Основи естетики; основні напрямки розвитку сучасної музики; найзначніші твори музичного класичного та сучасного репертуару; методи самостійної роботи над музичним твором, а також методи вокальної педагогіки і ансамблевого (хорового) співу; знання методики роботи з інструменталістами різних спеціальностей; природу вокалу, ансамблево-інструментальної музики;
Кваліфікаційні вимоги[ред. | ред. код]
Для здобуття посади в Україні необхідна повна або базова вища освіта відповідного напряму а також відповідність спеціальним кваліфікаційним вимогам:
- Акомпаніатор, концертмейстер вищої категорії: яскраві музичні і сценічні здібності; висока професійна кваліфікація; висока технічна і виконавська підготовка; великий досвід концертмейстерської й ансамблевої роботи з артистами; яскрава творча індивідуальність; широке визнання слухачів; володіння широким репертуаром, що включає твори вищої складності вітчизняних і світових композиторів.
- Акомпаніатор, концертмейстер I категорії: відмінні музичні і сценічні здібності; хороша професійна кваліфікація; хороша виконавська і технічна підготовка; достатній досвід концертмейстерської і ансамблевої роботи з артистами; визнання слухачів.
- Акомпаніатор, концертмейстер II категорії: добрі музичні здібності; необхідний рівень виконавської майстерності і технічної підготовки.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Афанасьєва Е. Ю. Методичні особливості роботи концертмейстера з студентами-музикантами у вищих мистецьких навчальних закладах // Молодий вчений. — 2017. — Вип. 10. — С. 230-235. Архівовано з джерела 21 січня 2022. Процитовано 11 січня 2021.
- Кретов А. І. Феномен піаніста-концертмейстера в соціокультурному просторі: діалог історії й сучасності. // Культурологічна думка. — 2017. — Вип. 12. — С. 56-63.
- Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера у культурно-історичному контексті: історія, теорія, практика: монографія / Т. О. Молчанова; Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. — Львів: Ліга-Прес, 2015. — 557 c. — Бібліогр.: с. 449—494.
- Умрихіна О., Подолян А. Роль піаніста концертмейстера в педагогічній освіті. // Збірник наукових праць УДПУ імені Павла Тичини [гол. ред. Мартинюк М.Т.]. Умань : ВПЦ «Візаві». — 2017. — Вип. 2. Ч. 2. — С. 286–295. Архівовано з джерела 30 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- zakon.nau.ua [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 4 лютого 2000 N 32, що затвердив «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 84, Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність».
