Акопян Володимир Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акопян Володимир Едуардович
Vladimir-Akopian.jpg
Країна СРСР СРСР, Вірменія Вірменія
Дата народження 7 грудня 1971(1971-12-07) (42 роки)
Баку, СРСР, тепер Азербайджан Азербайджан
Титул гросмейстер (1991)
рейтинг ФІДЕ 2657 (№ 95 у рейтингу ФІДЕ у листопаді 2014 року)
Піковий рейтинг 2713 (липень 2006)  — 13-е місце (2703) (січень 2003) [1].

Володи́мир Едуа́рдович Акопя́н (вірм. Վլադիմիր Հակոբյան; * 7 грудня 1971, Баку, Азербайджан) — вірменський, раніше радянський, шахіст; гросмейстер (1991). Заслужений майстер спорту Вірменії.[2] Переможець чемпіонату світу 2011 року та триразовий переможець Шахових олімпіад в складі команди Вірменії. Фіналіст чемпіонату світу ФІДЕ по нокаут-системі (1999).

Рейтинг на листопад 2014 року  — 2657 (95-е місце у світі, 5-е у Вірменії).

В 5 років Володимира навчив грати в шахи батько — викладач Єреванського політехнічного інститута. Коли хлопчику виповнилося 8 років, він виграв в Литві свій перший турнір, отримавши пермогу в усіх партіях.

У Акопяна багато паралелей с Каспаровим. Проживав в Баку, любив відпочивати в Загульбі і грати в футбол, проходив шахові інститути в школі Ботвинника — Каспарова[3]. В 14 років виграв в Аргентині чемпіонат світу серед кадетів (юнаків до 16 років)[4], його вчителі так говорили про його можливості:

Г. Каспаров: «Він повинен ввійти в дюжину найсильніших шахістів світу».
М. Ботвиник: «Акопян може завоювати найвище звання, але в тому випадку, якщо працюватиме, як Каспаров».

В 1989 Володимир став чемпіоном світу серед юнаків до 18 років, а ще через два роки, блискуче виступив на міжнародному турнірі в Нікшичі (1991), розділив 1-2 місце з Соколовим і перевиконав норму гросмейстера. В 1992 його рейтинг досяг позначки 2600 одиниць, що вважається в шаховому світі рівнем екстра-класу, проте рішучий прорив на претендентський рівень не вдавався. Окремі успіхи в турнірах чередувалися з невдачами .

1999 став роком нового творчого підйому. Акопян успішно зіграв в двох турнірах по швейцарській системі в Дубаї (1-2 місця) і Філадельфії (1-10). Бравши участь в чемпіонаті світу ФІДЕ по нокаут-системі в Лас-Вегасі, дійшов до фіналу без жодної поразки, послідовно вибивши з турніру М. Чибурданідзе (1½ : ½), Е. Бареєва (2½ : 1½), Кир. Георгієва (1½ : ½), С. Мовсесяна (2½ : 1½) і М. Адамса (2½ : ½). Оцінюючи шанси фіналістов, Г. Каспаров на сайті свого клуба написав, що «фантазія Халіфмана і його бідьш високий рівень підготовки можуть значити значно менше, ніж тверда рука і характер Акопяна». Проте в фіналі переміг гросмейстра з Санкт-Петербургу.

В червні 2006 року разом з Левоном Ароняном, Кареном Асряном, Смбатом Лпутяном, Габріелом Саркісяном і Арташесом Мінасяном став чемпіоном 37-й шахової Олімпіади в Турині й був нагороджений медаллю Мовсеса Хоренаці[5].

За перемогу в 38-й олімпіаді в Дрездені був нагороджений медаллю «За заслуги перед Вітчизною» першого ступеня[6].

Переможець міжнародних турнірів: Нішка-Баня — 1990, Буенос-Айрес — 1991, Нікшич — 1991, Лос-Анджелес — 1991 (відкритий чемпіонат США), Беер-Шева — 1992, Канн — 1993, Санкт-Петрербург — 1994, Лас-Вегас — 1994, Ель Вендрелл — 1996, Берлін — 1996, Альбервіль — 1999, Дубай — 1999, Філадельфія — 1999, Бастія — 1999, Убеда — 2001, Лас-Вегас — 2001, Етьен-ле-Бен — 2001, Бад-Віссе — 2001, Альбервіль — 2002.

Цікаві факти[ред.ред. код]

2005 року Акопян був заарештований в Дубайському аеропорті, помилково сприйнятим за розшукуваного Інтерполом вбивцю, повним однофамільцем. Недорозуміння розяснилось, проте через нього Акопян запізнився до початку турніру, в якому був би рейтинг-фаворитом[7].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Особиста картка [1] на сайті ФІДЕ (англ.)
  • Партії [2] в базі Chessgames