Акреція (геологія)

Акреція — процес збільшення розмірів неорганічного тіла шляхом його нарощування по периферії подрібненою або деформованою, розплавленою, розчиненою речовиною з навколишнього простору. Термін широкого і багатозначного використання.

• Акреція континенту — розростання континенту шляхом прирощування і речовинно-структурних перетворень кори океанічних сегментів в кору континентальну. Протилежний А. процес -деструкція (роздроблення континентів на фрагменти) — рівномасштабний функціонально пов'язаний і одночасний процес. Близькі явища спостерігаються в океанічних сегментах кори.

• Акреція літоґенічна — мінеральне новоутворення в осадовій породі, яке зростає від центра зародження до периферії в результаті послідовного додавання ззовні або перерозподілу в навколишній породі конкрецієутворюючої речовини.

• Акреція вулканічна — злипання лавових бомб при вулканічних викидах або нарощування лавових куль на поверхні лавового потоку (наприклад, аа-лави Гавайських о-вів), при налипанні нових кількостей лави навколо затверділого її уламка.

Див. також

• Акреційна призма

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Акреція у вулканології [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ