Акронім
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акро́нім (від грецьких слів άκρος — «найвищий, крайній» та όνυμος — «ім'я»)) — абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення.
Зміст |
[ред.] Термінологія та приклади
Наприклад, від англійського словосполучення North Atlantic Treaty Organisation утворився акронім NATO, який в українській мові транслітерували в НАТО. Російський акронім КПСС (Коммунистическая партия Советского Союза) в українській мові набув власного звучання — КПРС (Комуністична партія Радянського Союзу).
Від поняття «акронім» утворено похідне поняття — акронімія. Це утворення слова шляхом з'єднання початкових літер слів, які входять до вихідних словосполучень:
- Національна комісія регулювання енергетики — НКРЕ;
- Міжнародний валютний фонд — МВФ;
- Світовий банк — СБ;
- Державне інформаційне незалежне агентство України — ДІНАУ;
- контрольно-рятувальна служба — КРС;
- Асоціація українських письменників — АУП;
- постійне місце проживання — ПМП;
- Державна податкова адміністрація — ДПА;
- Національний банк України — НБУ;
- Державна автомобільна інспекція — ДАІ.
Як правило, акронімія розглядається як різновид абревіації.
Загальна лінгвістична наукова думка, оперуючи поняттям акронімії, визначає її як один із способів словотворення. Проте, вважається, що у такий спосіб нова лексична одиниця не утворюється, а фактично виникає тільки нова форма, яка абсорбує в себе значення всієї вихідної одиниці. Для прикладу, ВНЗ означає те саме, що і вищий навчальний заклад.
[ред.] Сфери вживання акронімів
Акроніми поширені в професійній, науково-технічній мові (АСОД — автоматизована система оброблення даних, НАФК — нафтофуранкарбонова кислота, ПАСК — параміносаліцилова кислота), звідки проникають до літературної мови (бер — біохімічний еквівалент рентгену).
[ред.] Омонімічні акроніми
При творенні акронімів свідомо прагнуть уподібнити їх за милозвучністю до звичних нескорочених слів. При цьому інколи ігнорують навіть повну омонімію. Деякі приклади:
- АМУР — автоматична машина управління та регулювання;
- КАСКАД — клас автоматизованих систем комплексного аналізу документів;
- МАРС — машина автоматичної реєстрації і сигналізації;
- бор — батарея оптичної розвідки.
Приклади омонімічних акронімів, що використовуються у спілкуванні через Інтернет:
- GAL (дівчина, молода жінка) — Get А Life;
- JAM (скрутне, ніякове становище) — Just А Minute;
- HAND — Have А Nice Day.
Деякі з таких дериватів надалі переходять в усне мовлення, мають потенційну можливість бути включеними до загального вживання, тобто узуалізуватися.
Прикладом творення форматичних інновацій є акронім Elf. Він виник у зв'язку з глобалізацією англійської мови. Це скорочена форма одиниці синтаксичного типу (English as Lingua Franca), якою стали позначати особливу форму англійської мови — таку, що служить засобом спілкування для людей у всьому світі незалежно від того, яка у них рідна мова. Помітною є символічно-жартівлива акронімічна форма номінації, її збіг зі словом elf.
[ред.] Правопис акронімів
В українській мові правопис акронімів регулює пункт 2 § 39 чинного правопису.
Правопис встановлює, що «складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціальних) букв, імен власних і загальних, пишуться великими літерами»: АТС, КНР, НЛО, СНД, УРП, УТН.
У примітці зазначено, що скорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), пишуться малими літерами: вуз (у вузах), загс (до загсу), неп (під час непу). Такі слова звичайно відмінюються. Так само відмінюються ініціальні скорочення типу БАМ, а їхні закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом, ТЮГу, ТЮГом.
[ред.] Література
- Клименко Н. Ф. Акронім // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9 — С. 13.
- Акронім // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. — Т. 1. — К.: Академія, 2007. — С. 42.
- Велика літера в складноскорочених назвах // Український правопис. — К.: Наукова думка, 2005. — С. 57.
