Аксиніт
| Аксиніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | кільцеві силікати |
| Ідентифікація | |
| Колір | червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий |
| Форма кристалів | пластинчасті з гострими кінцями |
| Сингонія | триклінна |
| Твердість за шкалою Мооса | 6,50—7,25 |
| Блиск | скляний |
| Питома вага | 3,25—3,30 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю.
Зміст |
[ред.] Склад і властивості
Формула:Ca2(Fe2+,Mn2+)AI2 [Si4O12]•[ВО3] (ОН).
Містить (%): CaO — 20,13; FeO — 5,94; MnO — 3,08; AI2О3 — 18,02; В2О3 — 5,84; SiO2 — 42,73; Н2О — 1,37.
Домішки: MgO; Fe2O3.
За співвідношенням Fe і Mn в А. виділяють
- фероаксиніт (Ca2FeAl2BO3Si4O12(OH)),
- манганаксиніт (Ca2MgAl2BO3Si4O12(OH) )
- тинценіт (високомарганцевий А.; Ca2MnAl2BO3Si4O12(OH) ));
Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями.
Густина 3,25—3,30.
Твердість 6,50—7,25.
Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий.
Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше — гідротермальних жил.
Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.
Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах — з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку та ін.
[ред.] Різновиди
Розрізняють:
- аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
- аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3% MgO);
- аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14% MnO).
[ред.] Галерея
-
Axinite from California
-
Aksynit2.jpg
Axinite
-
Collection of Ferro-axinite at the National Museum of Natural History
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.