Аксолотль
| Аксолотль | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Аксолотль
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Ambystoma mexicanum Shaw & Nodder, 1798 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Gyrinus mexicanus Axolotes guttata |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Аксолотль або амбістома мексиканська (Ambystoma mexicanum) — вид земноводних з роду Амбістома родини Амбістомові.
Зміст |
Опис [ред.]
Аксолотль — личинка амбістоми, що не пройшла метаморфоз. Аксолотль має великий тулуб, в середньому 20—25 см. Голова широка, сплощена. Характерною ознакою є великі зовнішні зябра, у альбіносної особин вони червоні від кровоносних судин, що просвчуються наскрізь.
мексиканська саламандра, водиться у Північній Америці. Відома тим, що завдяки неотенії не втрачає зябра все життя, тобто залишається і розмножується в стадії личинки. Іноді в порівняно рідкісних випадках аксолотлі досягають дорослого стану і втрачають зябра при висиханні ставків, у яких вони живуть.
Має унікальні здатності до відновлення втрачених кінцівок, пошкоджень внутрішніх органів і навіть втрати частин головного мозку, тому ця тварина складає великий інтерес для вивчення процесів репаративної регенерації. Секретом, завдяки якому ці тварини мають такі властивнсті, є "плюріпотентні" клітини, котрі як ембріональні стовбурові клітини людини, мають природну здатність до морфогенезу (перетворення) у будь яку клітину організму, при необхідності заміни втраченої клітини тканини.[1]
Утримання [ред.]
Для утримання аксолотлів підходять невеликі акваріуми, ємністю від 4—5 літрів на одну особину. Аксолотлів можна утримувати великими групами, але не рекомендується поміщати в акваріум з рибами, так як риби часто пошкоджують зябра аксолотлів, відкушуючи їх шматки, а аксолотль, в свою чергу, із задоволенням харчуються рибою. Оптимальна температура для утримання в неволі 18—21°C. Аксолотль спокійно переносить зниження температури до 12°C, але погано ставляться до перегріву. Харчується мотилем, трубочником, шматочками м'яса або риби.
У неволі аксолотлів можна перевести у дорослий стан. Для цього кілька молодих тварин завдовжки близько 5 см поміщають в акватераріум з нерозділеним берегом і водоймою, де утримують при 18—20°C, поступово знижуючи рівень води до 10—15 мм. Для виходять на сушу тварин необхідно підготувати кілька вологих притулків. Вологість повітря в тераріумі також повинна бути висока. Годують дорослих тварин мотилем і шматочками м'яса.
Примітки [ред.]
- ↑ Salamanders, regenerative wonders, heal like mammals, people, Malcolm Maden, University of Florida, 2009 р, EurecAlert!
Джерела [ред.]
- Joachim Wistuba: Axolotl. 2. Auflage. Natur- und Tier-Verlag, Münster 2008, ISBN 978-3-86659-086-1.
