Акумуляція (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В геології — нагромадження на поверхні суші або на дні водного басейну мінеральних частинок чи органічних залишків в результаті діяльності вітру, текучих вод, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. факторів. Процес, протилежний денудації і залежний від неї. Області А. — це найчастіше тектонічні прогини та западини, а також денудаційні долини й улоговини. Розрізняють А. наземну (гравітаційну, річкову, льодовикову, водно-льодовикову, морську, озерну, еолову, біогенну, вулканогенну) і підводну (підводно-зсувну, прибережно-морську, дельтову, рифоґенну, вулканічну, хемоґенну тощо. З процесами А. пов'язане утворення різних типів екзоґенних родовищ корисних копалин. Внаслідок А. на земній поверхні утворюються такі форми рельєфу, як акумулятивні рівнини різного походження, акумулятивні тераси, дельти, піщані підводні мілини (бари), берегові вали, дюни, бархани, моренні гряди та ін.

  1. В стилістиці і означає безпосередній ланцюжок слів у реченні. Акумуляціє є стілістичним різновидом перелічення.

Приклади[ред.ред. код]

  • Аградація (рос. агградация; англ. aggrade — відкладеня осадів на дні річки або дні долини (термін дуже рідко використовується в вітчизняній геологічній літературі).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]