Акутаґава Рюносуке

Акутаґава Рюносуке
芥川龍之介
Акутаґава Рюносуке
При народженні:	Сінбара Рюносуке
Псевдоніми, криптоніми:	Акутаґава Рюносуке Суміе Досюдзін Ґакі
Дата народження:	1 березня 1892
Місце народження:	Токіо, Японія
Дата смерті:	24 липня 1927
Місце смерті:	Токіо, Японія
Мова творів:	японська
Жанр:	повість

Акутаґа́ва Рюно́суке (яп. 芥川龍之介, あくたがわ りゅうのすけ; *1 березня 1892 — †24 липня 1927) — японський письменник періодів Мейдзі і Тайсьо.

Короткі відомості

Акутагава Рюносуке народився 1 березня 1892 року в Токіо. Його початковим прізвищем було Сінбара. Мати хлопця тяжко захворіла, втративши глузд, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили.

Рюносуке закінчив кафедру англійської літератури Токійського університету. В університеті він видавав разом із товаришами аматорський журнал «Течія нових думок».

У 1916 році новела Акутаґави «Ніс» отримала дуже гарну оцінку від авторитетного письменника Нацуме Сосекі, завдяки чому молодий автор стрімко увійшов до літературного світу Японії.

Акутаґава став майстром оповідань і повістей, в яких у саркастичному стилі він описував людський егоїзм та марноту життя. Інтелектуальні пошуки письменника привели його до написання автобіографічного твору «Півжиття Дайдодзі Сінсуке» (1925). Він цікавився реалістичною пролетарською літературою, але висловлював збентеженість радикальними лівацькими ідеями.

У збірках «Расьомон» (1917), «Тютюн і диявол» (1917), «Ляльковод» (1919) значне місце займають проблеми моралі, релігії, взаємовідносин між життям та мистецтвом. Для новел останнього періоду (двадцяті роки) дедалі більше характерними робляться критика мілітаризму («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924) та сучасного авторові суспільства.

Після написання повісті «Каппа» (1927; в українському перекладі — «У країні водяників»), а також заповітних творів «Хаґурума» та «Життя ідіота» Акутаґава наклав на себе руки 24 липня 1927.

Творчість Акутаґави мала величезний вплив на пізнішу японську літературу.

У 1935 році, в пам'ять про загиблого письменника, японський драматург Кікуті Кан заснував Премію імені Акутаґави, призначену для підтримки молодих талантів у японській літературі. Двічі на рік проводився відбір творів, найкращі з яких друкувалися у журналі «Весни та осені літературного мистецтва». Першим лауреатом став Ісікава Тацудзо.

Основні твори

Рік	Японська назва	Українська назва
1914	老年 Ронен	Старість
1915	羅生門 Расьомон	Расьомон
1916	鼻 Хана	Ніс
	芋粥 Імоґаю	Бататова каша
	煙草と悪魔 Табако то акума	Тютюн і диявол
1917	戯作三昧 Ґесакудзанмай	Зачитуючись оповіданнями
1918	蜘蛛の糸 Кумо но іто	Павутинка
	地獄変 Дзіґокухен	Муки пекельні
	邪宗門 Дзясюмон	Погани
1919	魔術 Мадзюцу	Чаклунство
1920	南京の基督 Нанкун но Кірісуто	Нанкінський Христос
	杜子春 То Сісюн	Ду Цзичунь
	アグニの神 Аґуні но камі	Бог Аґуні
1921	藪の中 Ябу но нака	У чагарнику
1922	トロッコ Торокко	Вагонетка
1927	玄鶴山房 Ґенкан санбо	Кабінет Ґенкана
	侏儒の言葉 Сюдзю но котоба	Слова пігмея
	文芸的な、あまりに文芸的な Бунґейтекі-на, амарі ні бунґейтекіна	Літературне, занадто літературне
	河童 Каппа	У країні водяників
	歯車 Хаґурума	Зубчасті колеса
	或る阿呆の一生 Ару ахо но іссьо	Життя ідіота
	西方の人 Сейхо но ніто	Західна людина

Українські переклади Акутаґави

Перша публікація Акутаґави з’явилася в Україні в перекладі Івана Дзюба. Це було оповідання «Мандарини», опубліковане «Літературною Україною» 21 березня 1969 року. Оповідання «Павутинка», сценка «Три скарби» та оповідання «Жаби» в його ж таки перекладі були надруковані в сьомому числі часопису «Всесвіт» за 1970 рік.

Через рік збірка новел Акутаґави вийшла як одинадцятий випуск серії «Зарубіжна новела» (зміст цієї збірки див. у статті про цю серію).

Останнім часом вийшло ще кілька збірок цього автора.

• Акутаґава Рюноске. Павутинка. Вибрані новели. Львів: Піраміда, 2006, 228 с. Переклав з японської І. П. Дзюб. ISBN 966-8522-71-0. Книжка вийшла в рамках проекту «Приватна колекція» та увійшла до серії «Майстри українського перекладу». Зміст:
  • Расьомон
  • Ніс
  • Хусточка
  • Жаби
  • Павутинка
  • Муки пекельні
  • Новочасне вбивство
  • Мандарини
  • Свято хризантем
  • Нанкінський Христос
  • У чагарнику
  • Генерал
  • Усмішка богів
  • Три скарби
  • Вагонетка
  • Сад
  • Панна Ронокумія
  • Уклін
  • Грудка землі
  • Дивовижний острів
  • Любовний роман (або «Кохання — понад усе»)
  • У країні водяників
  • Життя ідіота
• Акутаґава Рюноске. Усмішка богів. Вибрані новели. Львів: Піраміда, 2008, 216 с. Переклав з японської І. П. Дзюб. ISBN 978-966-441-068-4. Книжка також вийшла в рамках проекту «Приватна колекція» та увійшла до серії «Майстри українського перекладу». Зміст:
  • Бататова каша
  • Тютюн і диявол
  • Доля
  • Mensura Zoili
  • Один день у житті Оісі Кураноске
  • Нерозділене кохання
  • Учитель Морі
  • Новочасний чоловік
  • Дракон
  • Сумнів
  • Осінь
  • Тінь
  • Підкидьок
  • Усмішка богів
  • Повість про віддяку за добро
  • Десятиєнова банкнота
  • Оселя Ґенкаку
  • Зубчасті колеса
• Акутаґава Рюноске. Брама Расьомон. Новели, есеї. Харків: Фоліо, 2009, 512 с. Переклав з японської В. С. Бойко. ISBN 978-966-03-4526-3 (книжка виходила в кількох різних палітурках; кожне таке видання має окремий ISBN, але склад збірки і навіть пагінація ідентичні). Книжка увійшла до серії «Бібліотека світової літератури». Зміст:

Брама Расьомон Ніс Тепло самоти Батько Бесіда з богом мандрів Вірність Бататова каша Мавпа Носова хусточка Mensura Zoili Щастя Момотаро Оїсі Кураноске в один із своїх днів Одержимий творчістю Розповідь Йоноске Розповідь про те, як відпала голова Павутинка Муки пекла Учитель Морі Освічений чоловік Мандарини Свято хризантем Як вірив Бісей Дещо про випалені поля

Ду Цзи-чунь Осінь Мадонна в чорному Розповідь про одну помсту Жінка Підкидьок Вальдшнеп Дивна історія Тінь «Осінні гори» Посмішка богів У хащах Генерал Вагонетка Повість про відплату за добро Панночка Рокуномія Чистота О-Томі Сніжок Холод Обривок листа Кінські ноги Поминальник Зубчасті колеса Слова пігмея. Есеї

Джерела та література

• 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.7.
• Б. П. Яценко. Акутагава Рюноске // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 37.

Посилання

• (яп.) Твори Акутагави Рюноске онлайн // Бібліотека Аодзора
• (яп.) Акутагава Рюноске // Библиотека япониста
• (яп.) Акутаґава Рюносуке. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії
• (рос.) Твори Акутагави Рюноске // lib.ru
• Дракон-самогубця Акутагава Рюноске. стаття Крат М. для «Друг Читача»
• «Як не буває світла без пітьми, так і пітьми немає без світла», стаття Жили О. для «Львівська Газета»