Акімов Ігор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Андрійович Акімов
Народився 19 липня 1937(1937-07-19)
м. Київ
Помер 7 квітня 2021(2021-04-07) (83 роки)
м. Київ
Країна Україна Україна
Діяльність зоолог, біолог
Alma mater Біологічний факультет Київського університету (1960)
Галузь зоологія, акарологія, охорона природи
Заклад Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Вчене звання член-кореспондент Національної академії наук України, професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Науковий керівник Кришталь Олександр Пилипович
Членство НАН України
Відомий завдяки: дослідження у галузі зоології
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Акі́мов І́гор Андрі́йович (нар. 19 липня 1937(19370719), Київ — 7 квітня 2021, Київ) — український зоолог, акаролог, член-кореспондент Національної академії наук України, професор, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Директор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України протягом 1987—2021 років.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Ігор Андрійович народився 19 липня 1937 р. у м. Києві. У 1960 р. з відзнакою закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. У 1965 р. Ігор Андрійович захистив кандидатську, а в 1979-му — докторську дисертації. Від 1987 року — директор Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

І. А. Акімов — зоолог широкого профілю, спеціаліст з багатьох напрямків фундаментальної та прикладної акарології, еволюційної і функціональної морфології, екології та еволюції тварин і зоопаразитології.

Ігор Андрійович розробив й обґрунтував концепцію еволюційної та адаптивної тотожності функціональних ефектів, що виникають на різній морфологічній основі і за різних модусів органогенезу. Спираючись на цю концепцію, було побудовано ієрархію рівнів адаптацій відповідно до різних таксономічних рангів.

У результаті досліджень уперше було дано еколого-фізіологічне обґрунтування напрямів еволюції різних систем органів акароїдних кліщів і виявлені еколого-фізіологічні основи шкодочинності цих членистоногих. Розробки з питань функціональної та еволюційної морфології узагальнено у циклі статей і монографії «Биологические основы вредоносности акароидных клещей» (1985).

Вивчення біологічних особливостей хижих, паразитичних і рослиноїдних кліщів дало можливість І. А. Акімову разом зі своїми учнями, ґрунтуючись на принципі спільного використання слабо конкуруючих через відмінність життєвих стратегій (К- та R- стратегії) двох видів хижаків проти одного виду шкідника, довести принципи добору і застосування перспективних для біологічного методу захисту рослин кліщів-акарифагів. Результати цих теоретичних розробок і практичного втілення відображені в циклі статей, практичних рекомендацій та двох монографіях «Хищные и паразитические клещи-хейлетиды» (1990) і «Хищные клещи в закрытом грунте» (1991).

І. А. Акімовим при вивченні кліща варроа — збудника небезпечного паразитарного захворювання бджіл — варроозу було виявлено і вивчено такі загальнозоологічні проблеми, як механізми подолання шкідливого впливу інбридингу, сезонний поліморфізм, мінливість і його значення як мобілізаційного резерву виду тощо. Результати цих фундаментальних і прикладних зоологічних досліджень відображені у циклі статей, монографій «Клещ варроа — возбудитель варрооза пчел» (1988), яку перекладено англійською мовою, та «Пчелиный клещ Varroa jacobsoni» (1993), що стала енциклопедією з проблеми варроозу і охоплює усі аспекти біології збудника цієї хвороби.

І. А. Акімов автор понад 200 наукових публікацій, серед яких 5 монографій, що об'єднані проблемою «Біологічні особливості практично важливих груп кліщів».

І. А. Акімов — засновник лабораторії акарології, що започаткувала новий напрям зоологічних досліджень і виросла у відділ, який став одним із загальновизнаних центрів акарологічних досліджень у Європі.

Він підготував два доктори і 19 кандидатів наук. Зусиллями вченого створена українська школа акарологів, спрямована на розв'язання фундаментальних і прикладних проблем акарології.

Ігор Андрійович очолюючи загальноінститутські проекти з проблем охорони біорізноманіття і заповідної справи, висунув низку важливих ідей щодо включення режимних територій до мережі заповідних земель, природоохоронної конверсії військових полігонів. Як фахівець і експерт з цієї справи він брав активну участь у створенні відповідних проектів законів України.

Багато років очолював Київське товариство охорони природи. Він — член Бюро Відділення загальної біології НАН України, заступник голови Національної комісії з питань Червоної книги України, Голова Наукової ради з проблем заповідної справи і діяльності заповідників при ВЗБ НАН України. І. А. Акімов є Президентом Українського наукового товариства паразитологів.

І. А. Акімов — головний редактор журналу «Вестник зоологии» протягом багатьох років, входив до складу багатьох наукових рад і товариств, неодноразово брав участь у роботі оргкомітетів і комісій Національної академії наук і міжнародних наукових організацій. Учений відзначений почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України».

Джерела та посилання[ред. | ред. код]