Акіяма Йосіфуру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акіяма Йосіфуру
Akiyama Yoshifuru.jpg
Народився 8 лютого 1859(1859-02-08)
Мацуяма, Мацуяма-хан
Помер 4 листопада 1930(1930-11-04) (71 рік)
Мацуяма, Ехіме
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Діяльність військовик
Відомий засновник японської кавалерії
Посада голова гвардійської дивізії
(19151916)
голова інспекції освіти
(19201923)
Звання генерал

Акія́ма Йосіфу́ру (яп. 秋山好古, あきやまよしふる; 8 лютого 1859 — 4 листопада 1930) — японський військовик, генерал Імперської армії Японії. Старший брат Акіями Санеюкі. За заслуги у розвитку японської кінноти прозваний «батьком японської кавалерії».

Короткі відомості[ред.ред. код]

Народився 8 лютого 1859 в містечку Мацуяма, в Мацуяма-хані провінції Ійо. Походив з самурайського роду, який у середньовіччі займався піратством у Внутрішньому японському морі.

Закінчив Військову академію (1879) та Вищу військову академію Імперської армії Японії (1885). Проходив стажування у Франції у Офіцерській школі Сен-Сір, спеціалізувався на кавалерії (18871891).

Брав участь у японсько-китайській війні 18941895 років, під час якої заслужив звання підполковника. З 1896 року працював інструктором в Кавалерійському училищі Імперської армії Японії, в якому готував офіцерські кадри для кавалерійських полків армії. 1902 року отримав звання генерал-майора.

Під час російсько-японської війни 19041905 років командував першою кавалерійською бригадою в складі 2 армії. Неодноразово бив кінні підрозділи противника у битвах при Шахе (517 жовтня 1904) Сандепу (2529 січня 1905), Мукдені (20 лютого 1905 — 10 березня 1905). За перемоги над козацькими підрозділами російської армії, які вважалися в Японії найсильнішою кіннотою у світі, отримав прізвисько «батько японської кавалерії».

1909 року отримав звання генерал-лейтенанта і служив Інспектором кавалерійських частин армії. З 1915 року був призначений на посаду голови гвардійської дивізії. Наступного року став командиром збройних сил в Кореї. 1916 року підвищений до генерала. З 1920 року працював начальником Головної інспекції освіти армії, проте через 3 роки вийшов у відставку. Незважаючи на пропозиції уряду, відмовився від маршальського звання.

З 1924 року працював директором середньої школи в Мацуямі. Помер 4 листопада 1930 року на батьківщині. Похований на міському цвинтарі Васідані.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — Київ: Либідь, 2007.

Посилання[ред.ред. код]