Акіяма Санеюкі
| Акіяма Санеюкі | |
| Народився | 12 квітня 1868 Мацуяма, Мацуяма-хан |
|---|---|
| Помер | 4 лютого 1918 (49 років) Одавара, Канаґава |
| Громадянство | |
| Національність | японець |
| Відомий | розробник японської тактики Цусімської битви |
| Діяльність | військовик |
| Звання | віце-адмірал |
Акія́ма Санею́кі (яп. 秋山真之, あきやまさねゆき, МФА: [akʲijama sanejukʲi̥]; 12 квітня 1868 — 4 лютого 1918) — японський військовик, офіцер Імперського флоту Японії (1890—1917), віце-адмірал. Учасник японсько-цінської (1894 — 1895) і японсько-російської (1904 — 1905) воєн. Розробник японської стратегії бою в Цусімській битві. Молодший брат Акіями Йосіфуру.
Зміст |
Короткі відомості [ред.]
Народився 12 квітня 1868 в містечку Мацуяма, в Мацуяма-хані провінції Ійо. Походив з самурайського роду, який у середньовіччі займався піратством у Внутрішньому японському морі.
1890 року закінчив Академію Імперського флоту Японії. Через два роки отримав звання молодшого лейтенанта. Під час японсько-китайської війни 1894—1895 років командував канонерським човном «Цукусі».
1897 року виїхав до США, де проходив стажування у місцевих військово-морських силах. Був воєнним спостерігачем японського посольства, детально вивчав досвід іспансько-американська війни та теорію воєнного мистецтва. Після повернення до Японії став викладачем Академії Імперського флоту Японії. Здобув визнання провідного спеціаліста в галузі стратегії, тактики і методів ведення бойових дій на морі. Заклав основи військової науки японських військово-морських сил.
В ході російсько-японської війни 1904 — 1905 років був головою штабу японського флоту[1] під командуванням Тоґо Хейхатіро, відповідав за планування операцій. Залучивши тактичні прийоми японських середньовічних піратів, розробив план дій японського флоту в Цусімській битві, яка принесла Японії перемогу у війні.
З 1914 року працював головою Військового відділу Міністерства Імператорського флоту Японії. 1916 року отримав звання віце-адмірала. Нагороджений Орденом священного скарбу 4 ступеня, Орденом Вранішнього сонця 2 і 3 ступеня.
Помер 4 лютого 1918 року. Похований на цвинтарі Аояма в Токіо.
Дивіться також [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела та література [ред.]
- (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
