Акіяма Санеюкі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акіяма Санеюкі
Akiyama Saneyuki.jpg
Народився 12 квітня 1868(1868-04-12)
Мацуяма, Мацуяма-хан
Помер 4 лютого 1918(1918-02-04) (49 років)
Одавара, Канаґава
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Діяльність військовик
Відомий розробник японської тактики Цусімської битви
Звання віце-адмірал

Акія́ма Санею́кі (яп. 秋山真之, あきやまさねゆき, МФА: [akʲijama sanejukʲi̥]; 12 квітня 1868 — 4 лютого 1918) — японський військовик, офіцер Імперського флоту Японії (18901917), віце-адмірал. Учасник японсько-цінської (18941895) і японсько-російської (19041905) воєн. Розробник японської стратегії бою в Цусімській битві. Молодший брат Акіями Йосіфуру.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Народився 12 квітня 1868 в містечку Мацуяма, в Мацуяма-хані провінції Ійо. Походив з самурайського роду, який у середньовіччі займався піратством у Внутрішньому японському морі.

1890 року закінчив Академію Імперського флоту Японії. Через два роки отримав звання молодшого лейтенанта. Під час японсько-китайської війни 18941895 років командував канонерським човном «Цукусі».

1897 року виїхав до США, де проходив стажування у місцевих військово-морських силах. Був воєнним спостерігачем японського посольства, детально вивчав досвід іспансько-американська війни та теорію воєнного мистецтва. Після повернення до Японії став викладачем Академії Імперського флоту Японії. Здобув визнання провідного спеціаліста в галузі стратегії, тактики і методів ведення бойових дій на морі. Заклав основи військової науки японських військово-морських сил.

В ході російсько-японської війни 19041905 років був головою штабу японського флоту[1] під командуванням Тоґо Хейхатіро, відповідав за планування операцій. Залучивши тактичні прийоми японських середньовічних піратів, розробив план дій японського флоту в Цусімській битві, яка принесла Японії перемогу у війні.

З 1914 року працював головою Військового відділу Міністерства Імператорського флоту Японії. 1916 року отримав звання віце-адмірала. Нагороджений Орденом священного скарбу 4 ступеня, Орденом Вранішнього сонця 2 і 3 ступеня.

Помер 4 лютого 1918 року. Похований на цвинтарі Аояма в Токіо.

Дивіться також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 連合艦隊作戦参謀.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — Київ: Либідь, 2007.

Посилання[ред.ред. код]