Ак (Кашатаг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Ак
вірм. Հակ

Координати 039.709 0046.25439°42′34″ пн. ш. 46°15′14″ сх. д. / 39.709444° пн. ш. 46.253889° сх. д. (G)Координати: 39°42′34″ пн. ш. 46°15′14″ сх. д. / 39.709444° пн. ш. 46.253889° сх. д. (G)

Країна Нагірно-Карабаська Республіка Нагірно-Карабаська Республіка
Район Кашатазький
Населення 102[1]  (2005)
Національний склад вірмени
Конфесійний склад Вірменська апостольська церква
Часовий пояс UTC+4, влітку UTC+5
Ак (Нагірно-Карабаська Республіка)
Ак
Ак

Ак (вірм. Հակ), Мінкенд (азерб. Minkənd) — село у Кашатазькому районі Нагірно-Карабаської Республіки. Село розташоване за 40 км на північний захід від районного центру, міста Бердзора та за 62 км на північ від міста Горіса. Поруч розташовані села Бердік, Ухтадзор та Єзнаґомер.

Зміст

[ред.] Історія

У період перебування села у складі Російської імперії село входило до складу Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії, і мало змішане населення, вірменське і курдське. За переписом 1897 р. в селі жили 506 вірмен та 396 курдів[2] [3]. Село сильно постраждало в ході вірмено-татарської різанини 1905—1906, перший напад на село відбувся в березні 1905, другий з 5 по 6 червня, коли було вбито 50 вірмен. Напади продовжилися у серпні 1905 року, на захист вірмен Ака був направлений загін козаків, але Зангезурський пристав Мелік-Асланов переконав їх, що небезпеки для вірмен немає. Козаки відправилися на захист іншого села, ледь козаки віддалилися, азербайджанці вбили 140 і поранили 40 вірмен на очах у пристава, який ніяк не втрутився в хід подій[4][5]. За повідомленням газети «Син вітчизни» у номері 30 серпня 1905:

« У селищі Мінкенд вирізано понад триста душ всіх віків. Нутрощі вірменських дітей кидали на поживу собакам[6], Зангезурський пристав Мелік-Асланов відвів від Мінкенда козаків з офіцером, а потім милувався різаниною, про яку не зволив навіть доповісти начальству.[7]  »

У 1918 році в Аку жили 811 вірмен, але село знову було розорене в ході Вірмено-азербайджанської війни 1918—1920 років.

[ред.] Радянський період

У радянський період село увійшло разом з частиною Зангезурського повіту до складу Азербайджанської РСР. З 1923 року по 1929 село входило до Курдистанського повіту. За переписом 1926 року в селі жили 751 осіб, з яких 746 курди та 5 вірмени. У 1937 році послідувала депортація курдів з Азербайджанської РСР в республіки Середньої Азії та Казахстан. За переписом 1989 в Аку жило 2 306 чоловік, всі азербайджанці.

[ред.] Пострадянський період

З 17 травня 1992 село знаходиться під контролем Нагірно-Карабаської Республіки. У грудні 1993 село включено до складу Кашатазького району. За переписом 2005 року в селі жили 102 людини, всі вірмени. 17 вересня 2009 р. розташована в селі церква святого Мінаса XVII століття була переосвячена[8].

[ред.] Видатні уродженці

[ред.] Примітки

  1. Перепис населення НКР 2005 р.
  2. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.», Санкт-Петербург, 1905, стр. 31
  3. «Kавказский календарь» Тифлись 1912 http://irakly.org/index.php?option=com_content&view=article&id=85:-1912-&catid=2:2009-09-22-05-17-46&Itemid=4
  4. Villari, Luigi. Fire and Sword in the Caucasus. London: T. F. Unwin, 1906 стор. 218
  5. Луїджі Вілларі «Вогонь та меч на Кавказі», російський переклад частини
  6. «Сын отечества», 30.8.1905, вечерн. вып.
  7. «Сын отечества» 2 жовтня 1905
  8. 17 вересня Президент Нагірно-Карабаської Республіки прийняв участь в урочистому заході переосвячення церкви св. Мінаса
  9. Мала радянська енциклопедія, том 1 стор. 543
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами