Алабян Каро Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каро Семенович Алабян
Алабян Каро Семенович.jpg
Дата народження 14 (26) липня 1897(1897-07-26)
Місце народження Гянджа
Дата смерті 5 січня 1959(1959-01-05) (61 рік)
Місце смерті Москва
Національність вірменин
Громадянство Російська імперія, СРСР
Жанр архітектор
Навчання Вищий художньо-технічний інститут
Твори Центральний театр Радянської Армії в Москві

Каро Семе́нович Алабя́н (* 14 (26) липня 1897(18970726), Єлизаветполь — † 5 січня 1959, Москва) — вірменський радянський архітектор. Дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в місті Єлисаветполь (згодом Кіровабад, нині Гянджа, Азербайджан). 1929 року закінчив Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН) в Москві. Працював в інституті «Моспроект».

1929 року був серед засновників Всеросійського товариства пролетарських архітекторів, яке декларувало своєю метою «створення нової пролетарської архітектури».

Після створення 1932 року Спілки радянських архітекторів Алабян став її відповідальним секретарем. 17 червня 1937 року на першому з'їзді радянських архітекторів заявив: «Ми, радянські архітектори, всіляко повинні посилити боротьбу проти шкідливих буржуазних теорій і теорійок, проти ідеалістичного розуміння архітектурної творчості, проти явного та прихованого формалізму». Очолював Спілку радянських архітекторів до 1950 року.

У 1949—1953 роках був віце-президентом Академії архітектури СРСР.

Був членом КПРС (від 1917 року — тоді РСДРП(б)). Депутат Верховної Ради СРСР першого та другого скликань (1937—1950).

Нагороджено двома орденами та медалями.

Був одружений з актрисою Людмилою Целіковською (став її четвертим чоловіком). 1949 року в них народився син Олександр.

Каро Алабян помер 5 січня 1959 року від раку легенів на 62-му році життя. Поховано архітектора на Новодівочому кладовищі в Москві.

Творчість[ред.ред. код]

Театр Червоної Армії в Москві. Загальний вигляд
Театр Червоної Армії в Москві. Деталь

Ранні роботи Алабяна виконано в дусі конструктивізму (житловий будинок в Єревані, 1929—1930, та ін.), пізніше звернувся до класичної спадщини.

1933 року на конкурсі на проект Палацу Рад отримав першу премію. Брав участь у розробці Генерального плану реконструкції Москви (1935).

Найголовніші роботи Алабяна:

  • Центральний театр Радянської Армії в Москві (1934—1940, співавтор — архітектор Василь Симбірцев),
  • павільйон Вірменської РСР на Виставці досягнень народного господарства (1939, 1954),
  • генеральний план відбудови Сталінграда (1945, співавтор — М. X. Поляков та ін.),
  • морський вокзал в Сочі (1955),
  • надземний вестибюль станції метро «Червонопресненська» (1952).
  • житловий масив Хімки — Ховрино в Москві.

Брав участь у створенні павільйону СРСР на Всесвітній виставці в Нью-Йорку 1939 року (у співавторстві з Борисом Іофаном).

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]