Аладаглар
| Аладаглар | |
|---|---|
 Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая. |
|
| Висота | пік Кизилкая, 3767 м |
| Розташування | Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде |
| Система | Центральний Тавр (Таурус/Торос) |
| Вік | близько 250 млн. років |
| Сходження | Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши |
| Маршрут | «Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши. |
Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил`яр (3654).
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
[ред.] Посилання
- Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд
- Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)
[ред.] Галерея
-
Скеля Пармак-Кая в долині Акшам Пинарі
-
Вхід в долину Караялак
-
На перевалі Челікбудуран
-
Долина Хаджер
