Алакалуфи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алакалуфи
Alacaluf, Kawésqar
Alak15.jpg
жінка і чоловік алакалуфи, фото сер.ХХ ст.
Загальна кількість до 50 чол.
(разом з метисами)
Найбільші розселення Чилі Чилі
Аргентина Аргентина
Близькі етнічні групи ягани, она
(Вогнеземельці)
Мова мова кавашкар
іспанська
Релігія традиційні вірування


Алакалу́фи (також відомі як алакалуф, алаквулуп або кавашкар) — південноамериканський індіанський народ, який відносять до вогнеземельців.

Територія проживання, чисельність, родичі і субгрупи[ред.ред. код]

Люди алакалуф мешкають в Чилі в районі Магелланової протоки на півострові Брансвік і островах Веллінгтона, Санта-Інес і Десоласьйон.

Чисельність населення алакалуфів ніколи не була великою, число їх спільноти історично завжди були меншим за 5 тисяч чоловік — на початок XIX століття їх нараховувалося 4 тисяч чоловік. Через винародовлення вже у 20-х роках XX століття алакалуфів лише 150 чоловік.

Станом на 2006 рік було зареєстровано лише 15 чистокровних алакалуфів, ще в півтора рази більшою є група метисизованих алакалуфів.

Люди алакалуф близькі іншим вогнеземельцям — яганам і она. Тим не менше вчені нараховують традиційні племена (роди), представники яких раніше включало середовище алакалуфів: адвіліін, аксанас, власне алакалуф, кален, каукауе, еноо, лечеел, таїхатаф, єкінауере.

Раса і мова[ред.ред. код]

У антропологічному відношенні алакалуфи належать до окремої американської раси великої монголоїдної раси, що вирізняється низьким зростом, мезокефалією, пухкими губами.

Традиційна мова народу — кавашкар є ізольованою. Хоча зараз нею і доступна початкова шкільна освіта, головною проблемою лишається брак її носіїв.

Історія та господарство[ред.ред. код]

Алакалуфи населяли західне узбережжя Патагонії і Вогняної землі та прилеглі острови. Заселення цих районів, ймовірно, відбувалося з півночі приблизно від 8—6 тисячоліття до н.е.

Контакти з іспанцями почалися у XVI столітті, посилилися у XIX столітті, що призвело до поширення хвороб і вимирання вогнеземельців.

Будівництво традиційної хатини алакалуфів

В 1930-х роках алакалуфи почали селитися на острові Веллінгтона у селищі Пуерто-Еден.

Алакалуфи традиційно, до середини XX століття, були кочовим народом, що промишляв переважно рибальством. Через прив'язаність до моря, алакалуфи зрідка практикували збиральництво їстівного коріння, і зовсім не займалися мисливством, обмінюючись його продуктами з сусідніми она, тим більше не знаючи сільського господарства.

Зараз не залишається алакалуфів, що ведуть традиційний образ життя.

Традиційна культура[ред.ред. код]

Для алакалуфів характерні знаряддя праці з мушлів та кістки (каміння майже не використовувалося).

Традиційне житло — куполоподібна жердяна хатина.

Алакалуфи виготовляли човни з кори, після завоювання іспанцями — з дощок.

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.