Алаканський діалект

Діалекти каталанської мови

Вокальна гармонія у діалектах каталанської мови в Автономній області Валенсія

Алака́нський діале́кт або валенсі́йський алака́нський діале́кт (кат. valencià alacantí) — діалект каталанської мови (валенсійської мови) в Автономній області Валенсія, поширений на півдні Валенсії в районі міста Алакан або Алакант (іспанською — Аліканте). Входить до групи західних діалектів каталанської мови.

Часто алаканський діалект класифікується як субдіалект валенсійського діалекту каталанської мови.

Характерні риси діалекту

• Як і в південноваленсійському діалекті, означений артикль як чоловічого, так і жіночого роду набуває форми es перед іменником, що починається з приголосної: es bous — «бики», es vaques — «корови»; перед іменниками, що починаються з голосної, артикль зберігає свою звичайну літературну форму: els alacantins — «чоловіки, мешканці Алакана», les alacantines — «жінки, мешканки Алакана».
• Літературна вимова буквосполучення -ix- (без [j]): caixa → ['kaʃa].
• Перехід дифтонгу [ɔw] в [aw]: bou → [baw] «бик», ou → [aw] «яйце», pou → [paw].
• Зникнення міжголосного -d- у суфіксі -uda: grenyuda → grenyua, vençuda → vençua. Аналогічний процес в деяких інших словах: roda → roa, cadira → caira «стілець», poder → poer. У кумарці Баш-Віналопо міжголосне -d- зникає в усіх словах.
• Частотніше вживання вказівного займенника aquí «тут, близько» замість нормативного валенсійського ací, замість нормативного валенсійського açò вживається регіональна форма astò.
• Кінцеве -r не вимовляється.
• Велика кількість запозичень з іспанської мови (більша, ніж в інших діалектах): llimpiar замість netejar «прибирати», sacar замість traure «витягати», assul замість blau «синій», niebla замість boira, mueble замість moble «меблі». Не зважаючи на це, у Долині Віналопо (кат. la Vall del Vinalopó, включає муніципалітети Елш, Ґуардамар-дел-Сегура, Санта-Пола) зберігаються слова abans, ans та denans, що їх в інших субдіалектах валенсійського діалекту заступлено запозиченням з іспанської antes.
• Як і у північноваленсійському діалекті, фіксується палаталізація групи tz: setze ['sedze] → ['seddʒe].
• Як у південноваленсійському субдіалекті фіксується зміна вимови голосних у залежності від попередньої голосної, так звана вокальна гармонія (кат. una harmonia vocàlica). Паралельно існує два типи вокальної гармонії, коли кінцева -a починає читатися по різному:
  • читається, як [-ɛ] або [-ɔ], якщо у попередньому складі є відповідно [ɛ] чи [ɔ]: dona → ['dɔ•nɔ], terra → ['tɛ•rɛ].
  • читається, як [-ɛ], якщо у попередньому складі є [ɛ] (наявність [-ɔ] не впливає на зміну фонеми): dona → ['dɔ•na], terra → ['tɛ•rɛ].

Див. також

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

Західна група Північно-західний діалект Рібагорський субдіалект Пальяський субдіалект Льєйдський субдіалект Північноваленсійський (ебрський або валенсійський перехідний) діалект Валенсійський перехідний (або каталанський туртозький) субдіалект Кастельйоський (або власне північноваленсійський) субдіалект Валенсійський (південнокаталанський) діалект Субдіалект (діалект) апічат або центральноваленсійський субдіалект (діалект) Південноваленсійський субдіалект (діалект) (на його основі створено валенсійську мову у відповідності до норми «AVL», що регулюється «Валенсійською мовною академією») Алаканський субдіалект (діалект) Мальоркський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера

Східна група Північнокаталанський (русільйонський) діалект Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі) Центральнокаталанський або центральний діалект (на його основі створено літературну каталанську мову у відповідності до норми «IEC», що регулюється «Інститутом каталонських студій») Субдіалект салат Барселонський субдіалект Таррагонський субдіалект Субдіалект шіпелья Північний перехідний субдіалект Балеарський (острівний) діалект Мальорський субдіалект Манорський субдіалект Айбіський субдіалект Алґерський діалект

Посилання

• Лінгвістичний атлас валенсійської мови. (кат.)

У Вікіпедії є портал «Каталонія»