Алан Кей
| Алан Кей | |
| англ. Alan Curtis Kay | |
 |
|
| Народився | 17 травня 1940 (73 роки) |
|---|---|
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | Інформатика |
| Заклад | Xerox PARC Atari Apple Inc. ATG Walt Disney Imagineering UCLA Кіотський університет Массачусетський технологічний інститут Дослідницький Інститут Вьюпоінта Hewlett-Packard Labs |
| Alma mater | Колорадський університет Університет Юти |
| Відомий завдяки: | Dynabook Об'єктно-орієнтоване програмування Smalltalk Squeak Графічний інтерфейс користувача вікна |
| Нагороди | Премія Тюрінга Премія Кіото Премія Чарльза Старка Дрейпера |
Алан Кертіс Кей — американський інформатик, відомий завдяки своїм піонерським роботам в галузі об'єктно-орієнтованого програмування, проектуванню віконного графічного інтерфейсу користувача, а також завдяки відомій фразі - "Накращий спосіб спрогнозувати майбутнє - винайти його.". Президент дослідницького інституту Вьюпоінта, адьюнкт-професор інформатики в Каліфорнійському університеті. Також радник в TTI/Vanguard. До середини 2005, був головним співробітником в HP Labs, читав лекції в Кіотському університеті та був адьюнкт-професором в Массачусетському технологічному інституті.[1]
Ранні роки і робота[ред.]
Уродженець Спрингфілда, Массачусетс, Кей відвідував Колорадський університет і отримав там ступінь бакалавра з математики та молекулярної біології. Перед і під час навчання він працював як професіональний джазовий гітарист.
В 1966 році він вступив в магістратуру в університеті Юти на факультет інженерії, отримав ступінь магістра та доктора філософії. Тут він працював з Іваном Сазерлендом, який розробив піонерські графічні програми включно з Sketchpad. Сазерленд надихнув Кея на роздуми про програмування та об'єкти. Так як він почав витрачати більше часу на дослідження ARPA, він завершив свою кар'єру професійного музиканта.
В 1968, він зустрів Сеймура Паперта і вивчив мову програмування Лого, діалект Lisp пристосований до навчання. Це привело його до вивчання робіт Жана Піаже, Жерома Брюнера, Льва Виготського, а також теорії конструкціонізму в навчанні. В подальшому це вплинуло на його погляди.
В 1970, Кей почав працювати на корпорацію Xerox в дослідницькому центрі Пало Альто (PARC). В 1970х вн був одним з провідних розробників прототипів мережевих робочих станцій, використовуючи Smalltalk. Ці винаходи в наступному були використані Apple Computer в їх комп'ютерах Lisa та Macintosh.
Кей — один з «батьків-засновників» об'єктно-орієнтованого програмування, разом з деякількома колегами з PARC і попередниками з Норвезького обчислювального центра. Він подав концепцію Dynabook, який визначив концептуальну базу для ноутбука, планшетного комп'ютера та електронної книги, і є архітектором сучасного графічного інтерфейсу користувача з вікнами, що перетинаються[2]. Через те, що Dynabook був задуманий як навчальна платформа, Кей вважається одним з перших дослідників мобільного навчання, і насправді, багато ідей Dynabook були унаслідувані при проектуванні навчальної платформи One Laptop Per Child, в якому Кей приймає активну участь.
Після 10 років в Xerox PARC, Кей на три роки став головним науковцем в Atari.
Недавні роботи та визнання[ред.]
Починаючи з 1994, Кей був провідним дослідником (Apple Fellow) в Apple до закриття групи перспективних технологій (ATG), одного з відділів досліджень і розробок. Тоді він приєднався до Walt Disney Imagineering в якості головного дослідника (Disney Fellow) і залишався там доти, поки Дісней не закрив свою програму Disney Fellow. Після Діснея, в 2001 він заснував дослідницький Інститут Вьюпоінта, неприбуткову організацію присвячену дітям, навчанню і передовій розробці програмного забезпечення.
Пізніше, Кей працював в команді Applied Minds, потім став головним співробітником в Hewlett-Packard допоки HP не розпустила команду з перспективних досліджень в галузі програмного забезпечення 20 липня, 2005. Зараз він голова інституту Вьюпоінта.
Примітки[ред.]
- ↑ HP converting storied garage into recycling center | Good Morning Silicon Valley - Posted by John Paczkowski on July 21st, 2005
- ↑ Bergin, Jr., Thomas J.; Gibson, Jr., Richard G. (1996). History of Programming Languages -- II. New York, NY: ACM Press, Addison-Wesley.
