Алашкерська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алашкертская операция
Перша світова війна, Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни
Координати: 39°43′06″ пн. ш. 43°03′02″ сх. д. / 39.7186110000277779° пн. ш. 43.050833000027772357° сх. д. / 39.7186110000277779; 43.050833000027772357
Дата: 9 липня (26 червня) — 3 серпня (21 липня) 1915 року
Місце: Західна Вірменія
Результат: Тактична перемога Російської імперії, незначні територіальні зміни на користь Османській імперії.
Сторони
Османська імперія Османська імперія Росія Російська імперія
Командувачі
Османська імперія Абдула Керим-паша[ru] Росія П. І. Огановський
Військові сили
Османська імперія 3-я армія[ru]:
  • 40.000
Росія Кавказська армія:
  • 40.000

Алашкерська операція 1915 року — оборонна операція військ лівого флангу Кавказької армії проти турецької 3-й армії на Кавказькому фронті 26 червня (9 липня) — 21 липня (3 серпня) 1915 року, під час Першої світової війни. Поразка в Алашкертській операції зірвала плани турків прорвати фронт Кавказької армії в напрямку Карсу, та полегшив дії англійських військ у Месопотамії.

Опис[ред. | ред. код]

На лівому крилі російської Кавказької армії діяв четвертий Кавказький корпус в складі 31 батальйону, 70 сотень та ескадронів та 54 гармат. 9 червня несподівано перейшла в наступ ударна група турецької Третьої армії, що складалася з 89 батальйонів, 48 сотень та ескадронів, і до 21 червня відтіснила російські війська до Теліану, Алашкерту, Малого Сурп-Оганезу. 22 червня зосереджена в районі Даяру ударна група генерала Баратова в складі 24 батальйонів та 31 сотні завдала удару по лівому флангу та в тил наступаючих турецьких військ і разом з основними силами четвертого Кавказького корпусу відкинули турків до кінця серпня на лінію Бюлюк-Баші, західніше Ерджіш.

Після завершення Сарикамиської операції 1914—1915 частини 4-го Кавказького армійського корпусу (генерал від інфантерії П. І. Огановський) вийшли в район Коп, Бітліс з метою зайняти охоплююче положення для переходу в загальний наступ на Ерзурум. 8 червня корпус вийшов на захід від лінії Коп-Анд.

Турецьке командування, прагнучи зірвати план командування Кавказької армії, таємно зосередило на захід від озера Ван сильне ударне угруповання на чолі з Абдул-Керім-пашею (89 батальйонів, 48 ескадронів і сотень). Воно мало завдання притиснути 4-й Кавказький армійський корпус (31 батальйон, 70 ескадронів і сотень) в важкопрохідних і пустельному районі на північ від озера Ван, знищити його, а потім перейти в наступ на Карс, щоб перерізати комунікації російських військ і змусити їх до відходу. Частини корпусу під натиском переважаючих сил противника були змушені відходити від кордону до рубежу.

До 8 (21) липня турецькі війська вийшли до рубежу Геліан, Джура, Диядин, створивши загрозу прориву до Карс. Для зриву плану противника російське командування створило в районі Даяра ударний загін генерал-лейтенанта Н. Н. Баратова (24 батальйона, 31 сотня), який 9 (22) липня завдав контрудару у фланг і в тил 3-й турецької армії. Через добу в наступ перейшли головні сили 4-го Кавказького армійського корпусу. Турецькі війська, побоюючись обходу, почали відступати і, скориставшись недостатньо енергійними діями частин корпусу, зуміли 21 липня (3 серпня) перейти до оборони на рубежі бюлюк-Баші, Ерджиш. В результаті операції план противника знищити 4-й Кавказький армійський корпус і прорватися до Карс зазнав провал. Російські війська зберегли більшу частину зайнятої ними території і забезпечили умови для проведення Ерзурумської операції 1915—1916 років.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Российская государственная библиотека (2014). Забытые герои. Потерянные победы. Кавказский фронт Первой мировой войны 1914-1918. Виртуальные выставки Российской государственной библиотеки. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 24 листопада 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Авакян Г.Г., Балбабян Н.С., Захаров В.А., Новиков В.В. и др. Армяне в Первой мировой войне (1914-1918 гг.). — М. : Редакционно-издательский дом «Российский писатель», 2014. — 768 с. — ISBN 978-5-91642-139-2.
  • Айрапетов О. Р. Участие Российской империи в Первой мировой войне (1914—1917): Серия из 4 книг. — М. : Кучково поле, 2014—2016.
  • Корсун Н. Г. Первая мировая война на Кавказском фронте. — М. : Воениздат НКО СССР, 1946. — 100 с.
  • <i id="mwOw">Мисливський Е. В.</i> [Світова війна на кавказькому фронті, 1914—1917 р .: стратегічний нарис.] — М.: Віче, 2015. — 544 с. — ISBN 978-5-4444-1754-6
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961.
  • Корсун Н. Г., Алашкертская и Хамаданская операции на Кавказком фронте мировой войны в 1915 г., Москва, 1940.
  • Korganoff G. La Participation des Arméniens à la Guerre Mondiale sur le Front du Caucase (1914—1918) : [фр.] / Le Général G. Korganoff. — P. : Massis, 1927.
  • Корганов Г. Г. Участие армян в мировой войне на Кавказском фронте (1914—1918) / Пер. с фр. Ю. Л. Пирумяна, Э. Е. Долбакяна. — М. : МАКС Пресс, 2011. — 183 с. — ISBN 978-5-317-03563-1.