Албанська мова (російська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Алба́нська» або «олбанська» чи «падонкіфська» мова — іронічний термін російськомовної мережевої субкультури для позначення специфічного мережевого жаргону, що сформувався у 2000-ні роки на базі жаргону так званих «падонків». Популярна репліка рос. «Учи албанский!» (Вчи албанську!) часто вживається у ширшому значенні, вказуючи на необізнаність співрозмовника у предметі дискусії.

Історія[ред.ред. код]

Спочатку такий жаргон вживався лише у вузькому колі «падонків», які групувалися навколо сайтів fuck.ru і Udaff.com. Для стилю «падонків» характерні провокація, епатаж, постійне вживання у текстах нецензурної лексики, навмисне спотворення орфографії (див. «Манифезд антиграматнасти»[1]). Згодом елементи жаргону та стилю поведінки «падонків» стали широко використовуватися і на інших російськомовних інтернет-форумах, блоґах, чатах тощо.

Походження терміну «албанська мова» пов'язане з флешмобом, влаштованим у Живому журналі у жовтні 2004 р., коли англомовний користувач scottishtiger залишив провокаційні коментарі до російськомовного допису у журналі користувача onepamop[2]. scottishtiger запропонував писати англійською, оскільки він не розуміє цього тексту, «а ви усі двомовні і можете писати англійською», і взагалі усі іноземці мають обслуговувати американців. Серед інших відповідей були й такі, що цей текст начебто написаний албанською мовою, і тому scottishtiger має вивчити албанську. Після цього onepamop організував флешмоб під назвою «Уроки „албанского русского“»[3], під час якого журнал scottishtiger-а було закидано коментарями з вимогою «вчити албанську».

Згодом, «албанською» мовою стали називати саме специфічний мережевий жаргон з «альтернативною» орфографією (аффтар, кросавчег, фтоппку, йад) та стереотипними репліками, який на той час став уже досить популярним у російськомовних блоґах Живого журналу.

Використання та тлумачення[ред.ред. код]

Вживання специфічного жаргону та демонстративне заперечення офіційних норм правопису підкреслює особливий неформальний характер віртуального мережевого спілкування, норми та звичаї якого є значно більш вільними та ексцентричними порівняно з листуванням чи спілкуванням у реальному житті, а також позначає дистанцію між реальною та віртуальною особистістю автора. Водночас, модифіковане написання нецензурних слів та виразів може певною мірою пом'якшувати шоковий ефект від використання табуйованої лексики та епатажного стилю поведінки[4]. Стереотипні репліки та словосполучення можуть розглядатися також як інтернет-меми[5]

Стереотипні запитання-«меми» часто надсилають державним діячам та іншим відомим персонам, які влаштовують інтернет-конференції. Наприклад, тисячі користувачів бажали задати Володимиру Путіну та Нурсултану Назарбаєву запитання про «пробудження Ктулху», використання в Росії «величезних людиноподібних роботів»[6] і «патч для KDE під FreeBSD»[7].

Першому віце-прем'єру уряду Росії Дмитру Медведєву під час інтернет-конференції на початку 2007 р. надійшло запитання від «лорда Медвєда з Бабруйська» про необхідність вивчення в школі «олбанської мови». У відповідь Медведєв заявив, що «альтернативна російська мова», яка сформувалася у мережі, має право на існування і контролювати це явище неможливо[8].

«Албанський» стиль спілкування пародіюється у книгах сучасних російських письменників, зокрема у творах Віктора Пєлєвіна «Шлем ужаса» (2005), де філософські ідеї формулюються у вигляді «Фсе сделано изтово кто смотрет. Потому что издругово это сделать нельзя», та «Empire V» (2006), герой якого пише вірша «по-албанськи» у стилі Тютчева:

…Ты щаслеф. Ветир мньот валосья,
Литит салома тибе ф морду.
Но биригис. Твой след ф навози
Уж уведал Начальнег Морга.

зауважуючи при цьому, що «албанська була ще зовсім молодою, але вже мертвою мовою».

Українські аналоги[ред.ред. код]

Для стереотипних «падонківських» реплік були запропоновані українські відповідники[9]; різні варіанти «українсько-албанського» або «українсько-падонкавського» лексикону хоч і широко цитувалися в Інтернеті, але сприймалися переважно лише як зразки українського гумору.

Через відмінності між російськими та українськими нормами вимови, слова, спотворені на «падонківський» манер, виглядають в українському тексті схожими на русизми чи елементи суржику. У багатьох україномовних блоґах і форумах вживаються різноманітні форми суржику, що містять значну кількість русизмів, а також російськомовні вставки, записані українськими літерами, нецензурна лексика і інші елементи ігор з мовою та орфографією. У таких випадках, окрім можливого впливу російського мережевого жаргону, варто враховувати і традицію стилізаційного використання суржика в українській літературі (наприклад, у популярних п'єсах Леся Подерв'янського, де часто вживається суржик і ненормативна лексика, чи оповіданнях Богдана Жолдака із серії «Прощавай, суржику!»[10]). Відомий «журнал Братана»[11], записи з якого вийшли окремою книгою під назвою «Пісьма братана»[12], хоч і написаний українськими літерами, але складається з практично повністю російськомовних текстів у примітивістському стилі, дещо схожому на «падонківський»: «Я тока вот щяс врубілся, шо література ета нє толька Бунін, Лєнін і Єсенін, ета їщьо і чіста нармальний пацан может раздупліцца і напісать»[13].

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Манифезд антиграматнасти»
  2. «Про День Рождения» — Запис у ЖЖ користувача onepamop
  3. Флеш-моб: уроки «албанского русского» — Запис у ЖЖ користувача onepamop
  4. Галина Раймова. «Превед, медведъ!»
  5. Memes on the Internet
  6. Путин и Ктулху: Интернетчики задали российскому президенту очень странные вопросы
  7. Президент Казахстана выходит в сеть: жители казнета спрашивают «патч» под программу
  8. Дмитро Медведєв: учіть олбанський!
  9. Для україномовних Падонків, частина перша — Запис у ЖЖ користувача vosi
  10. див., наприклад, Богдан Жолдак. Макабреска (із циклу «Про ізвращоньців»)
  11. ЖЖ користувача bratan
  12. Женя Галяс. Пісьма братана. Київ, Буква і Цифра , 2006
  13. Коментар до «Пісєм братана», процитований в статті: Ігор Бондар-Терещенко. Життя в ЖЖ. Политик HALL № 33, лютий 2007

Див. також[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.