Албус Дамблдор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Персонаж світу Гаррі Поттера
Албус Дамблдор.jpg
Албус Персіваль Вулфрик Браян Дамблдор
Стать Чоловіча
Колір волосся срібне
Колір очей сині
Гуртожиток Ґрифіндор
Чистота крові напівкровний
Лояльність Орден Фенікса, Дамблдорова Армія
Перша поява «Гаррі Поттер і філософський камінь»

А́лбус Персіва́ль Ву́лфрик Бра́ян Да́мблдор (англ. Albus Percival Wulfric Brian Dumbledore, липень або серпень 1881 — 1997) — один із головних персонажів серії книг про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Роулінг, був директором школи чарів та чаклунства Гоґвортс (після нього директором став Северус Снейп, котрого через рік змінила Мінерва Макґонеґел), Верховний маг Чарверсуду (суду чарівників), кавалер ордена Мерліна першого ступеню, засновник Ордена Фенікса, голова Міжнародної Конфедерації Чарівників.

На колекційній картці із зображенням Дамблдора про нього говориться наступне:

Албус Дамблдор, теперішній директор Гоґвортсу. Дамблдора вважають чи не найвидатнішим чарівником нашого часу, що надто вже уславився своєю перемогою 1945 року над темним чаклуном Ґріндельвальдом, відкриттям дванадцяти способів використання драконячої крові та алхімічними дослідами, проведеними спільно з Ніколасом Фламелем. Професор Дамблдор захоплюється камерною музикою та грою в кеглі.

Образ Дамблдора багато в чому схожий на класичні образи Мерліна і Гендальфа. Це могутній добрий чарівник, що володіє, не зважаючи на величний вигляд і поважний вік, живим почуттям гумору і надзвичайною силою розуму. Проте, після виходу в світ останньої книги циклу, в якій описується темне минуле Дамблдора і розкриваються дійсні мотиви деяких його вчинків, думки читачів відносно нього розділилися. Зокрема, багато хто звинувачує Дамблдора в обачливому і жорстокому використанні Гаррі Поттера і Северуса Снейпа для перемоги над Волдемортом.

Джоан Роулінг в інтерв'ю, що відбулося перед 7-ою книгою, відзивається про цього персонажа як про «макіавеллівську фігуру», підкреслюючи його неоднозначність.

Ім'я[ред.ред. код]

Ім'я Албус — латинською — білий. Прізвище Дамблдор утворене від староанглійського слова, що означає джміль (авторка казала, що використала це слово тому, що уявляла собі, як директор Гоґвортсу блукає коло замку та гуде собі під ніс).

Розробка характеру[ред.ред. код]

Праобразом Дамблдора був директор школи Святого Михаїла, де навчалася Джоан Ролінґ — Альфред Данн.

Образ Дамблдора є одним із найулюбленіших для авторки, адже він є втіленням доброти, тому вона насолоджувалася його створенням. Ролінґ стверджує, що, якщо їй треба повідомити про щось читачам, до неї «говорить» Дамблдор, тому що саме він знає все про всесвіт Гаррі Поттера. Однак Ролінґ згадувала, що Дамблдор — людина, «що завжди повинна бути тим, хто знає, і він відчуває тягар знань. І він волів би не знати».

В якості наставника Гаррі Поттера, Дамблдор — мудра людина, що розуміє, що Гаррі мусить засвоїти деякі жорсткі уроки для того, щоб підготуватися до того, що станеться в його житті. Він дозволяє Гаррі те, що не дозволив би іншому учневі та намагається огородити Гаррі від того, від чого він його може захистити.

Під час виступу 19 жовтня 2007 року в Карнеґі-Хол в Нью-Йорку юний фан запитав Джоан Ролінґ, чи пережив Дамблдор «справжнє кохання». Авторка відповіла, що завжди думала про Дамблдора як про ґея, і що той закохався у Гріндевальда. За її словами, це кохання було «великою трагедією» Дамблдора. Через неї він втратив свої моральні орієнтири, так, що згодом став «безстатевою» людиною. Він обрав «целібат та книжкове життя».

Особистість[ред.ред. код]

Зовнішність[ред.ред. код]

У книжці Дамблдор описується, як класичний майстер; високий та худий, має довге срібне волосся, достатньо довге, щоб запнути його за пояс, а також довгу бороду. Має блакитні очі. Під час похорон Аріани, Еберфорс звинуватив Албуса у вбивстві сестри і в гніві вдарив того в ніс. Після того випадку ніс Дамблдора залишився кривим.

Носить окуляри, що по формі нагадують півмісяці.

Також згадується шрам над лівим коліном, про походження якого Дамблдор не знає, у вигляді мапи Лондонського Метро.

Одяг Дамблдора має широкий діапазон кольорів та моделей, часто із зображенням місяця та зірок.

Характер[ред.ред. код]

Дамблдор не надає ваги чистоті крові, вважає, що на виборі людини роль відіграє її характер, а не день народження, кров або родина. Тому допоміг влаштуватися Рубеусові Геґріду (напів-велетню) та Ремусу Люпину (вовкулаці) в Гоґвортсі.

Без остраху вимовляв ім'я Волдеморта та заохочував інших до цього. При особистій зустрічі із Темним Лордом називав його Томом.

Персонажі книг часто зазначають, що головна вада Дамблдора — це готовність довіряти тим, хто може виявитися ненадійним. Так, Дамблдора корили за те, що довіряв Смертежеру Северусові Снейпу. Проте насправді Дамблдор гарно розбирався в людях.

Незважаючи на блискучий розум та авторитет найвпливовішого чаклуна світу, Албус Дамблдор має досить ексцентричний характер та оригінальне почуття гумору. Для підтвердження слід поглянути на його звертання до школи в перший день навчання:

«Гаррі Поттер і філософський камінь»:

«

«-Вітаю вас! Вітаю вас із початком нового навчального року в Гоґвортсі! Перед бенкетом я хотів би сказати ще пару слів. Ось вони: Бовдур! Булька! Кулька! Круть! — Дякую!»

 »

«Гаррі Поттер і келих вогню»:

«

Я хочу сказати вам всього два слова, — пролунав у залі його низький голос. — Напихайте кендюхи!

 »

«Гаррі Поттер і орден фенікса»:

«

-Наші новоприбулі, — лунким голосом проказав Дамблдор, розкинувши в боки руки і сяючи посмішкою, — мої вам вітання! Наші старожили — з поверненням вас! Є час для виголошення промов, але зараз нам не до цього. Напихаймо кендюхи!

 »

Також Дамблдор є великим ласуном.

Магічні здібності та навички[ред.ред. код]

Починаючи з малого віку, Дамблдор виявляв неабиякі магічні здібності. Під час навчання в Гоґвортсі був відомий як найкращий студент, що виграв всі нагороди, які запропоновувала школа. Під час складення екзаменів НОЧі робив із паличкою таке, чого екзаменатор ніколи не бачив. Ролінґ наголошувала, що Дамблдор в першу чергу самоучка, попри те, що мав гарних викладачів у Гоґвортсі. Без зайвої скромності, Дамблдор деколи визнавав свої знання, особливо, коли сам пишався своїми кмітливими винахідливими ідеями (наприклад, про те, щоб заховати філософський камінь у дзеркалі Яцрес). Також готовий визнати, що, оскільки він є майстерним чаклуном, то і помилки його більш значущі, ніж помилки решти.

Експерт із застосування невербальних заклинань, відомий алхімік, що працював із Ніколасом Фламелем. Заснував спосіб передачі повідомлення через Патронуса (який у Дамблдора мав вигляд фенікса), який використовувався між членами Ордену Фенікса.

Використовує магічну зброю у вигляді вогню (наприклад, коли розповідав малому Тому Редлові про магічний світ або під час пошуку горокракса у печері — для того, щоб відбитися від інферіїв).

Може вичаклувати настільки потужне закляття «розілюзнення», що стає невидимим без застосування плаща-невидимки. Експерт із застосування трансфігурації. Непереможний дуелянт. Поліглот (наприклад, знає мову ґоблінів та русалок).

Майно[ред.ред. код]

У кабінеті Дамблдора можна було побачити безліч цікавих речей. Наприклад, сито спогадів (за допомогою якого можна переноситися у власні спогади або спогади інших людей), світлогасник(пристрій, щоб забрати світло ліхтарів із можливістю повернути їх назад — використовується для того, щоб маґли не помітили чарівників на своїх вулицях). Також є власником фенікса Фоукса, що неодноразово допомагав Дамблдорові та Гаррі Поттеру. Фоукс був надзвичайно прив'язаний до господаря, тому полетів із Гоґвортсу після його загибелі.

Сприйняття[ред.ред. код]

Образ Албуса Дамблдора відповідає архетипові «мудрого старця». Так, він нагадує Мерліна, і зовнішністю (високий, худий, зі срібною бородою, і характером (великий цінитель книжок та мудрості). Також відзначаються подібність Дамблдора до Гендальфа. Щодо християнських символів, Дамблдор нагадує образ Бога-Отця, що очолює боротьбу із Темним Лордом та його прибічниками.

Загибель Дамблдора спричинила безліч статей та обговорень прихильників Гаррі Поттера. Таку ж реакцію викликала і заява авторки про нетрадиційну орієнтацію Дамблдора. Деякі відмовлялися приймати такі заяви як правдиві, висували аргументи на противагу точці зору авторки. Остання заява розчарувала та обурила християнську церкву та представників освіти деяких країн.

Життєпис Дамблдора[ред.ред. код]

До народження Гаррі Поттера[ред.ред. код]

Вся нижченаведена інформація стає відома читачеві лише в сьомій книзі циклу («Гаррі Поттер і смертельні реліквії»).

Сім'я Дамблдора[ред.ред. код]

Альбус Дамблдор народився в 1881 р. у Персиваля і Кендри Дамблдор. Три роки опісля народився його брат Еберфорс, а незабаром після цього — сестра Аріана. Коли Аріані було шість років, на неї напали діти-маґли (після того, як побачили, що вона використовує чаклунство). В результаті цього нападу вона стала психічно хворою. Батько Албуса Персиваль помстився їм і був засуджений на довічне ув'язнення в Азкабані. Він не розповів суду про причини свого вчинку, щоб Аріану не помістили в лікарню святого Мунґо. Після цього випадку сім'я переїхала в Ґодрикову долину. Кендра ретельно приховувала дочку від сторонніх очей, тож сусіди зробили висновок, що Аріана — сквиб.

Незабаром Дамблдор вступив до школи Гоґвортс, на факультет Ґрифіндор і став найблискучішим учнем в її історії. Він отримав всі почесні винагороди, які були засновані школою, вступив в листування з найзнаменитішими чарівниками того часу, включаючи прославленого алхіміка Ніколаса Фламеля, відомого історика Батільду Бегшот і теоретика магії Адальберта Уоффлінга. Деякі його статті були прийняті до публікації такими науковими журналами, як «Трансфігурація сьогодні», «Проблеми чарознавства» і «Практика зіллєваріння».

Після закінчення школи Дамблдор планував відправитися в традиційну подорож разом зі своїм старим другом Ельфаєсом Доджем, проте цьому зашкодила смерть Кендри, випадково убитої Аріаною під час чергового нападу.

Дамблдор і Ґріндельвальд[ред.ред. код]

Ставши головою сім'ї, Дамблдор був вимушений залишатися удома разом з Аріаною, доки Еберфорс закінчував свою освіту. За його словами, він повернувся додому злим і нещасним. Дамблдору здавалося, що на його блискучій кар'єрі поставлений хрест, що його життя занапащене, і ці відчуття пересилювали його любов до рідних. Тому, коли по сусідству з Дамблдором оселився молодий і не менш здібний маг Геллерт Ґріндевальд, онучатий племінник Батільди Бегшот, його ідеї буквально запалили Дамблдора. Ґріндевальд був блискучим хлопцем, красивим, розумним, а головне, поділяв ідеї Албуса. Ґріндевальд виступав за підпорядкування маґлів чарівникам «заради загального блага». Дамблдор звертав увагу на те, що така влада накладає величезну відповідальність, і виступав за застосування сили лише в межах необхідності, але в цілому погоджувався зі своїм новим другом. Інструментами в досягненні цієї сумнівної мети повинні були стати Смертельні реліквії: Бузинова паличка, воскресальний камінь і плащ-невидимка. Дамблдор планував використовувати камінь для воскресіння своїх батьків, щоб ті зняли вантаж відповідальності за сестру і брата з його плечей.

Загибель[ред.ред. код]

Дамблдор, який благав про незрозумілу послугу Снейпа, був вбитий Напівкровним Принцом на астрономічній вежі 1997 року («Гаррі Поттер і Напівкровний Принц»).

Зображення у фільмах[ред.ред. код]

У перших двох фільмах про Гаррі Поттера («Гаррі Поттер і філософський камінь» та «Гаррі Поттер і таємна кімната») роль Дамблдора виконав Річард Гарріс. Він повідомляв, що спочатку не хотів погоджуватися на цю роль, оскільки знав про поганий стан свого здоров'я. Проте йому довелося погодитися, оскільки 10-річна онука погрожувала акторові ніколи більше із ним не розмовляти в разі відмови. Цього ж актора ствердили на роль Дамблдора у третьому фільмі «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану». Проте здійснитися зйомкам завадила смерть Річарда Гарріса 25 жовнтя 2002 року.

Річард Гарріс у ролі Албуса Дамблдора («Гаррі Поттер і філософський камінь»)

Роль була запропонована Аяну МакКеллену, що зіграв аналогічний характер Гендальфа у трилогії «Володар перснів». Проте МакКелен вважав неправильним погодитися на роль Гарріса, оскільки той вважав МакКеллена «страшним» актором.

Врешті-решт, на роль Дамблдора був затвердженим Сер Майкл Гембон. Він не переймався тим, щоб втілити образ краще за попередника, тому зіграв Дамблдора по-своєму.

Звання[ред.ред. код]

  • Кавалер Ордену Мерліна Першого ступеня
  • Головний Маг Чарверсуду
  • Президент Міжнародної конфедерації чарівників

Джерело[ред.ред. код]

Попередник: Директор Гоґвортсу
19561997
Наступник:
Армандо Діпіт Северус Снейп