Алдуїн (король лангобардів)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алдуїн або Авдоїн (†565), король лангобардів (547—565) після убивства неповнолітнього короля Валтарія. За його правління лангобарди стали союзниками Візантії після підписання договору з імператором Юстиніаном I. Завдяки цьому договору лангобарди зайняли Паннонію.
У 551 вони були змушені служити візантійському полководцю Нарсесу та воювати проти остготів в Італії. У 552 Алдуїн послав 5000 воїнів для участі у перемозі над готами на схилах Везувію.
Був одружений з Роделіндою, дочкою короля Тюрінгії Германфріда. Його син Албойн спадкував його трон і привів лангобардів до Італії.
| Титули | ||
|---|---|---|
| Попередник: Валтарій |
король лангобардів 547 – 565 |
Наступник: Албойн |
