Алегорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алего́рія (грец. αλληγορία, allegoria) — зображення абстрактної ідеї (поняття) за допомогою образу. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначний і відділений від образу; зв'язок між значенням і образом установлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царственість).

Як троп алегорія використовується в байках, притчах, мораліте; в образотворчому мистецтві виражається певними атрибутами («правосуддя» зображають як жінку з терезами). Найбільш характерна для середньовічного мистецтва, епохи Відродження, бароко та класицизму.