Алегрет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алегре́т — (окситан. Alegret) гасконський трубадур, один з найбільш ранніх ліричних сатириків, що писали окситанською мовою, (творча діяльність припадає на другу половину XII століття [1] або близько 1145 р. [2])

Біографія[ред.ред. код]

Сучасник і, можливо, учень Маркабрюна. Як і Маркабрюн, писав в «темному стилі». До нашого часу дійшло лише два твори Алегрета: пісня любовного змісту й сірвента, які прославляють Альфонса VII Кастильського. Цей трубадур вплинув на поезію Бернарда де Вентадорна та Раймбаута д'Ауренгі (Оранського). Стилістично ж до Алегрета найбільш близький Пейре д'Овернь. Алегрет — один з перших трубадурів, який в описі куртуазній любові використовував поняття з феодального юридичного побуту

Примітки[ред.ред. код]

  1. Прекрасная дама. Из средневековой лирики.- М.: Московский рабочий, 1984 с. 436
  2. Песни трубадуров .- М.: Наука, 1979, с.207

Література[ред.ред. код]

  • Gaunt, Simon, and Kay, Sarah. «Appendix I: Major Troubadours» (pp. 279–291). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0-521-57473-0.
  • Gaunt, Simon B. «Did Marcabru Know the Tristan Legend?». Medium aevum, 55 (1986) pp. 108–113.
  • Gaunt, Simon B. «Marginal men, Marcabru and orthodoxy: the early troubadours and adultery». Medium aevum, 59 (1990) pp. 55–72.
  • Léglu, Catherine. «Moral and satirical poetry». The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0-521-57473-0.
  • Paterson, Linda M. The World of the Troubadours: Medieval Occitan Society, c. 1100–c. 1300. Cambridge: Cambridge University Press, 1993. ISBN 0-521-55832-8.
  • Van Vleck, Amelia E. Memory and Re-Creation in Troubadour Lyric. Berkeley: University of California Press, 1991.
  • Алегрет / / Прекрасная дама. Из средневековой лирики. -М.: 1984, с.с. 30-31.