Александрова Людмила Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александрова Людмила Володимирівна
Основна інформація
Дата народження 19 століття
Місце народження Ізюм
Дата смерті 20 століття або 19 століття
Громадянство Російська імперія
Професії композиторка, музична педагогиня
Освіта Музичний університет Фридерика Шопена
Батько Александров Володимир Степанович

Людми́ла Володи́мирівна Алекса́ндрова (? — ?) — український вчитель, композитор, автор музики до романсів «Повій, вітре, на Вкраїну» та «Дивлюсь я на небо». Донька Володимира Александрова.

Біографія[ред. | ред. код]

Людмила Александрова (після одруження — Пантелеймонова) після закінчення Варшавської консерваторії (у Варшаві служив батько і народився один з її братів - В'ячеслав) працювала в Харкові вчителькою музики.

Вона є автором музики до романсів «Дивлюсь я на небо» (на слова Михайла Петренка) та «Повій, вітре, на Вкраїну» (на слова Степана Руданського).

Пізніше аранжування до романсу «Дивлюсь я на небо» зробив Яків Степовий[1], а до «Повій, вітре, на Вкраїну» — Владислав Заремба.

У 1872 році романс «Повій, вітре, на Вкраїну» дебютував на сцені в опереті Володимира Александрова «За Немань іду». Романс з нотами був опублікований у низці збірок:

  • Народні пісні русинів. — Львів, 1876.
  • Народний пісенник з найкращих українських пісень, які тепер найчастіше співаються, з нотами… / Упоряд. В. Александров. — Харків, 1887.
  • Збірничок українських пісень з нотами. — Одеса, 1895.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]