Александров Володимир Степанович

Александров Володимир Степанович
Александров Володимир Степанович
Псевдоніми, криптоніми:	А.ч-в; Алнов В.;
Дата народження:	*2 липня 1825
Дата смерті:	†10 січня 1894
Мова творів:	Українська мова
Рід діяльності:	Письменник

Володи́мир Степа́нович Алекса́ндров (*2 липня 1825 — †10 січня 1894) — український письменник, лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини з 1859 року.

Життєпис

Син сільського священика Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака». Народився в селі Бугаївка Ізюмського повіту на Харківщині. Закінчив мед. фак-т Харк. університету, працював військ, лікарем.

Навчався в Куп’янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університетіті, по закінченні якого в 1853 працював військовим лікарем у піхотному полку, потім у Варшавському та Седлецькому госпіталях, саперному батальйоні. В 1860 повернувся в Україну лікарем уланського полку в Чугуєві, був старшим ординатором місцевого госпіталю. 1867 обійняв посаду харківського міського лікаря. Від 1879 — знову в армії, служив старшим лікарем резервного батальйону в Харкові, старшим лікарем Керченського лазарету, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові, де свою оселю по вулиці Великій Сумській зробив своєрідним українським культурним центром. Пішов у відставку 1888.

Збирав етнографічний матеріал, опрацьовував фольклорні мелодії. 1861 в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п’єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза», біблійні перекази, в тому числі «Тихомовні співи на Святі мотиви». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів. Витлумачивши німецький оригінал, написав знамениту пісню «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив…»). На схилі літ уклав історичну збірку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». 1886—92 випустив два альманахи «Складка».

Помер у Харкові. На його помин К. Білиловський, Б. Грінченко, Марко Кропивницький та інші видали ще одну «Складку» (1896).

Творча діяльність

Вперше виступив з поезіями 1861 (журн. «Основа»). Написав оперети

• «За Немань іду» (1872) і
• «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873); остання перероблена пізніше Миколою Старицьким.

Видав збірку власних перекладів з М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880) й альманах «Складка» (1887—92).

Александров збирав усну народну творчість і опубл. «Народний пісенник з найкращих українських пісень», казки «Коза-дереза», «Івашечко»; друкував етнографічні праці. Деякі поезії Алексанрова здобули популярність у народі («Я бачив, як вітер березку зломив» та ін.).

Твори

• Предание о храмовой иконе в церкви слободы Бугаевки Харьковской губернии Изюмского уезда: С прибавлением кратких сведений о самой Бугаевке. Х., 1876
• Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах. Х., 1891.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України

Бібліографія

Перші публікації творів

• Думка («Не так мене правда…»).— Основа, 1861, № 7, стор. 58.
• За Немань іду (Малоруська оперетка в 2 актах і в 4 карти­нах). Скомпонував В. Ал-ов. Пісні на фортепіано поло­жила Людмила Ал-ова. X., Унів. друк., 1872. 47 стор.-Ь 12 стор. нот.
• За Немань іду. Малоруська оперетка в 4 актах. Скомпонував В. Ал-ов. Пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова. Вид. 2-е. З додатком однієї картини. X., Унів. друк., 1873. 60 стор.
• Не ходи, Грицю, на вечорниці (Оперетка в 4 діях). X., 1873. 61 стор.
• Співанки, з великоруської на малоруську мову переложив Вл. Александров. Виручка з видання призначена на пам'ятник Лєрмонтову. X., друк. M. М. Гордона, 1880. 8 стор. Зміст: Янгол («Із неба опівночі янгол летів…») — переклад з Лєрмонтова; Сон («В жару півдня в долині Дагестана…»)—переклад з Лєрмонтова; Думка («У жур­бі іду я на дорогу…») — переклад з Лєрмонтова; Розбите серце («Я бачив, як вітер березу зломив…») — з Левен-штейна; Луна («В діброві грімко я сумую…») — з вели­коруського; Веснянка («Іде весна, тепло несе…») — з ру­ського; Вечерній дзвін — з Козлова.
• Малороссийская сказка Коза-дереза. X., тип. M. M. Гордона, 1881. 19 стор.
• Кедр. 3 Гейне. Переклад.— Світ, 1881, № 10, стор. 173.
• Студентский гимн в память годовщины императорского Харь­ковского университета 17 января. Посвящает молодым друзьям студентам Харьковского университета старый собрат по Университету. X., тип. И. В. Попова, 1882. 2 стор.
• Украинский карманный календарь на 1887 год. X., 1886.
• Народний пісенник з найкращих українських пісень, які тепер найчастіш співаються. З нотами особно. Скомпонував Вл. Александров. X., видав Ф. Михайлов, 1887. 113 стор. [86 народних пісень].
• Українська мелодія (3 Висоцького).— Складка, № 1. Альма­нах. Спорудив Вл. Александров. X., друк. Адольфа Дарре, 1887, стор. 5—6.
• Лірницька дума («Як зле та лихе чоловік починає…»).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 81.
• Моя могила.— Складка, № 1, X., 1887, стор. 44.
• Чижикове весілля (3 народної теми).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 55—59.
• Співанка («Ти несись, мій спів, з мольбою…»). (З німецько­го).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 64.
• Живе озеро (Казка Данилевського).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 85—89.
• Байка («На вовка помовка, а заяць кобилу з'їв…»). (Пере­клад з І. А. Крилова).— Зоря, 1889, № 15—16, стор. 243—244.
• Пісня про гарбуза (Рослинний епос по народній темі).— Зоря, 1889, № 15—16, стор. 249—250.
• Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьков­ского университета в 1840 годах, русские и латинские, последние с русскими переводами в стихах, с нотами для пения и с аккомпанементами на рояле. Собрал и издал студент того времени Вл. Александров. X., тип. Адольфа Дарре, 1891. 71 стор.
• Таємна журба (3 Гейне).— Складка, № 2. Альманах. Спору-див Вл. С. Александров. X., друк. И. М. Варшавчика, 1893, стор. 56.
• До пташок.—Складка, № 2, X., 1893, стор. 76—77.
• Привітання («Слідочки ніг твоїх я думкою цілую…»).— Складка, № 2, X., 1893, стор. 50.
• Про війну і про те, з чого вона буває (3 народних вуст).— Складка, № 2, X., 1893, стор. 111 — 116.
• Діди (Поема). Переклад з Міцкевича.— Ілюстр. календар т-ва «Просвіта», 1893, стор. 57—62.
• Пісня про всяку рибу.— Зоря, 1893, № 3, стор. 52—53.
• Стародавня легенда про черця, що жив аж триста літ.— Зоря, 1893, № 11, стор. 208—210.
• Зміряча Рада (Байка по І. А. Крилову). [Інший варіант байки: «На вовка помовка, а заяць кобилу з'їв…»].— Зоря, 1894, № 2, стор. ЗО.

Найважливіші повторні видання

• Драматична оперетка «Не ходи, Грицю, на вечорниці» у п'яти актах. Вид. 2-е. Скомпонував Вл. Александров. Полтава, тип. Полт. губ. правл., 1884. 72 стор.
• Украинская сказка Коза-дереза. Полтава, тип. Полт. губ. правл., 1885. 33 стор.
• Пісня про Гарбуза. Рослинний епос по народній темі. X., 1889. 16 стор.
• Чижикове весілля. Живе озеро. Дві казки. К., вид. С. І. Гомо-лінського, 1890. 16 стор.

Література про Александрова

• Січовик Василь. Володимир Александров (Огляд життя і лі­тературної діяльності).— Діло, 1888, №№ 193, 194, 196, 197.
• Комар[ов] М. В. Александров. «Чижикове весілля і Живе озе­ро». Дві казки. К, 1890. Рец.— Зоря, 1890, № 23, стор. 364.
• [Без підп.]. Некролог.— Жите і слово, т. І, 1894, кн. 2, стор. 319.
• В. Н[аумен]ко. Владимир Степанович Александров.— Киев. старина, 1894, № 2, стор. 311—313.
• Білило Цезар [Білиловський К.]. Споминки про д-ра В. Александрова.— Зоря, 1894, № 4, стор. 90—92.
• Граб Павло [Грабовський П.]. Споминки про Володимира Александрова.—. Зоря, 1894, № 23, стор. 505—506
• Граб Павло [Грабовський П.]. Споминки про д-ра В. Алек­сандрова— Зоря, 1895, № 13, стор. 258—259. [Див.: Гра­бовський Павло. Зібрання творів у 3 т. Т. 3. К-, Вид-во АН У PCP, 1960, стор. 103—105].
• Білиловський К. А. Коротенькі споминки про В. С. Александ­рова.— Складка. Альманах на спомин В. С. Алексан­дрова. Спорудив К. А. Білиловський. X., 1896, стор. З—23.
• Єрофеїв Ів. Матеріали до біографії В. С. Александрова.— Червоний шлях, 1926, № 9, стор. 253—455.
• Єрофєєв Ів. В. С. Александров,—Літ. газета, 1945, № 14.

Література

• Антологія української поезії, т. і. К., 1957.
• Граб(овський) П. Споминки про В. Александрова. «Зоря», 1895, ч. 13.
• В.Н-ко [Науменко В.] Владимир Степанович Александров. «Киевская старина», 1894, № 2
• Д-р Володимир Александрів. «Зоря», 1894, № 2
• Білило Ц. [Білиловський К.] Споминки про д-ра В. Александрова. Там само, № 4
• Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров. Х., 1894
• Єрофеїв І. Матеріали до біографії В. С. Олександрова. «Червоний шлях», 1926, № 9
• Возняк М. Автобіографічні знадібки до характеристики В. С. Александрова. «Україна», 1928, № 4
• Старицький М. Твори, т. 8. К., 1965
• Грабовський П. Вибрані твори, т. 2. К., 1985
• Андронова Л. Г. Александров Володимир Степанович. В кн.: Літературна Харківщина. Х., 1995.