Александру Йоан Куза
Алекса́ндру Йоан Ку́за (рум. Alexandru Ioan Cuza ((20) березня 1820, Галац — (15) травня 1873, Гейдельберг) — князь об'єднаних князівств Молдови і Валахії (до 1862 р.), перший монарх об'єднаної Румунії (1862—1873).
Зміст |
Біографія[ред.]
Александру Йоан Куза походить із родини молдавського боярина. Народився в містечку Галац. Освіту здобув у Парижі (Франція) та в Болонському і Павійському університетах в Італії. В 1848 році взяв участь у визвольному русі Молдови. Куза був обраний до законодавчих зборів; був якийсь час військовим міністром Молдови. В січні 1859 року обраний князем Молдови, 5 лютого того ж року — князем Валахії. Разом із Михаїлом Когелнічану провів низку реформ: аграрну, військову, судову, адміністративну, реформу освіти, секуляризацію монастирських земель та інші.
Підтвердження султана надійшло лише в 1861 році, і 24 грудня 1861 року Куза оголосив себе князем об'єднаної Румунії. Провадив активну зовнішню політику. Звільнення селян та інші проекти реформ викликали сильну опозицію серед ультраконсервативної партії. В 1866 військовим заколотом так званої «потворної коаліціі» Куза був усунутий від князювання. Залишив Румунію і помер у 1873 році в Гейдельбергу (Німеччина). Був похований у своїй резиденції в Руджиноасе, а після Другої світової війни його тіло було перепоховано в Яссах.
Domnia[ред.]
Правління Йоана Кузи характеризувалося нетерплячим його бажанням європеїзувати Румунію, але його зусилля зустріти опір консервативної частини суспільства. [1]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Alexander John Cuza |
Див. також[ред.]
Посилання[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Florin Constantiniu, O istorie sinceră a poporului român, București, Editura Univers Enciclopedic, 1997 — ISBN 973-9243-07-X