Александрійська бібліотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александрійська бібліотека, гравюра, 19 ст.
Сучасний вигляд

Александрійська бібліотека — найбільша і найвідоміша бібліотека в період еллінізму, була заснована та діяла при Александрійському музеї, або музеумі (музейоні) (Єгипет). Заснована, як вважається, Птолемеєм II на початку 3 століття до н. е.

Наповнення бібліотеки[ред.ред. код]

За правління Птолемеїв Александрія стає найбільшим єгипетським полісом архівів та протобібліотек.[1] Бібліотека в обов'язковому порядку отримувала примірники всіх документів, котрі виявлялися на іноземних суднах; за наказом Птолемеїв навіть грабувались архіви інших країн задля отримання оригінальних літературних та наукових матеріалів.[2]

Книжковий фонд[ред.ред. код]

Книжковий фонд Александрійської бібліотеки складався з грецької та перекладної східної літератури (про кількість книжок відомо різне: від 50 до 700 тисяч сувоїв, що на той час було найбільшою колекцією у знаному світі). Каллімах, відомий поет і критик Александрійського періоду, який стояв на чолі Александрійської бібліотеки (середина 3 століття до н. е.), залишив бібліографічні таблиці з 120 рукописних сувоїв, складені на основі фондів Александрійської бібліотеки. Навколо Александрійської бібліотеки виникло те, що прийнято порівнювати з університетом, який приваблював багатьох учених (Аристарх Самоський, Евклід, Герофіл та інші).

  • Вважається, що основний фонд Александрійської бібліотеки загинув в пожежі 47 до н. е. у війні Цезаря з Помпеєм — під час облоги Александрії Юлієм Цезарем, як частина кампанії, щоб завоювати поліс. Значна частина колекції, зібрана дев'ятьма поколіннями вчених, згоріла коли вогонь, що охопив флот Птолемея XIII, перекинувся на бібліотечні склади.
  • В кінці четвертого століття християнськими правителями проводилась боротьба з язичництвом як відповідь на римські гоніння християн у попередні століття. У 391 Імператор видав указ Олександрійському патріарху - Феофілу на знищення язичницьких храмів. Чи при цьому могли загинути і книги — в історичній науці не вистачає конкретних доказів цього.
  • Більшу її частину в 415 р. знищив натовп фанатиків, підбурюваний єпископом Кирилом.[3]
  • Остаточно книжкові багатства Александрійської бібліотеки загинули в 7—8 століттях.
У часи римського панування єгипетські бібліотеки в якості військового трофею були перевезені до Італії, де їх підавали вогню.[3]
У 641 році бібліотекою розпоряджалися арабські завойовники. Кілька книг араби знайшли цікавими, а на запит, що робити з рештою, халіф Омар Ібн Аль-Хаттаб відповів: «Якщо зміст цих книг знаходиться згідно з Кораном, то ми можемо обійтися без них, оскільки книга Аллаха більш ніж достатня. Якщо, з іншого боку, їх зміст суперечить книзі Аллаха, немає необхідності їх зберігати. Дійте, виходячи з цього, і знищіть їх».[4] Тільки твори Арістотеля вціліли.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Глухов А. Г. Судьбы древних библиотек: научно-художественные очерки / А. Г. Глухов. – М. : ТОО Либерия, 1992. – 160 с
  2. Annual Report 2002–2003 [Electronic resource]. – Alexandria : Bibliotheca Alexandrina, 2004. –95 p. – Access mode : http://www.bibalex.org/attachments_en/ Publications/Files/Annual_Report_2002-2003.pdf. –Title from the screen. Accessed 20.04.12. See also: http://www.bibalex.org/Publications/BA_AnnualReports_ EN.aspx?Dir=2. Accessed 20.04.12
  3. а б Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. – 206 с.
  4. bibliotheka. In: Ernst Lautenbach: Latein-Deutsch. Zitaten-Lexikon. Lit, Münster 2002, ISBN 3-8258-5652-6, S. 107.

Література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.