Александр Дюма (батько)
| Александр Дюма | |
| фр. Alexandre Dumas | |
Александр Дюма-батько |
|
| Дата народження: |
24 липня 1802 |
|---|---|
| Місце народження: |
м. Вілле Контре, Франція |
| Дата смерті: |
5 грудня 1870 (68 років) |
| Місце смерті: |
Пюї, недалеко від Д’єппа (департамент Приморська Сена) |
| Громадянство: | |
| Мова творів: | французька |
| Рід діяльності: | письменник-романіст, журналіст, політик |
| Жанр: | Історичний роман |
| Magnum opus: | Граф Монте-Крісто, Три мушкетери |
Александр Дюма-батько (фр. Alexandre Dumas, père) (24 липня 1802, Вільє-Котре — 5 грудня 1870, П'юї) — французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі і чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав і узаконив. Однак в подальшому Тома-Александр посварився зі своїм батьком і взяв прізвище матері Дюма. Був вояком французької республиканської армії, дослужився до генерала за часів наполеонівських воєн; помер у 1806, коли Александру було лише чотири роки.
Незважаючи на бідність, сім'я мала добру репутацію і зв'язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Олександру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського.
Александр розпочав писати статті для журналів і п'єси. Перша п'єса, «Генріх III і його двір» (Henri III et sa cour, 1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (Christine ou Stockholm, Fontainebleau et Rome, 1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю. У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська» (Isabel de Bavière). З того часу газети почали друкувати його численні романи.
В 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер'єр, але мав інтимні стосунки з численними жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один з них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. Дюма заробляв значні гроші, але постійно витрачав їх на розкішний спосіб життя і жінок. Видавав журнал і заснував театр — і те, й інше закінчилось невдачею.
В опалі після перевороту 1851 року, втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів. Провів два роки в Росії (1858–1859), брав участь в боротьбі за об'єднання Італії.
У 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. Його твори були перекладені багатьма мовами і слугували основою для численних театральних постановок і фільмів.
Найвідоміші книги [ред.]
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Александр Дюма (батько) |
- Трилогія про трьох мушкетерів:
- «Три мушкетери» (Les Trois Mousquetaires, 1844)
- «Двадцять років потому (роман)» (Vingt ans après, 1845)
- «Віконт де Бражелон, або Десять років потому (роман)» (Le Vicomte de Bragelonne, ou Dix ans plus tard, 1847)
- «Граф Монте-Крісто» (Le Comte de Monte-Cristo, 1845–1846)
- «Дві Діани» (Les Deux Diane, 1846)
- Трилогія про Генріха Наварського:
- Серія про французьку революцію:
- «Чорний тюльпан» (La tulipe noire, 1850)
Екранізація творів [ред.]
За його творами в Україні поставлено фільми:
- «Д'Артаньян і три мушкетери» (1979, т/ф, 3 а),
- а на основі роману "Граф Монтекристо ' — «В'язень замку Іф» (1988, т/ф, 3 а).
Див. також [ред.]
- 9059 Дюма - астероїд, названий на честь літератора.
Література [ред.]
- Зібрання творів у вісімдесяти томах (фактично вийшов том 1 «Три мушкетери»), Львів, Видавництво «Оксарт», 1995.
- «Три мушкетери», Київ, Видавництво «Дніпро», 1992.
- Литературный знциклопедический словарь М., 1987. — С.599;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. -^.454;
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.261;
- Иллюстрированный знциклопедический словарь. М., 2000. — С.443;
- Сто великих писателей. М., 2002. — С.215—225.
- Александр Дюма. Три Мушкетери (укр.)
- "Лягайте до нас. Наші стосунки з'ясуємо завтра" - Дюма-батько мав 500 коханок
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
