Александр Дюма (батько)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Олександр Дюма-батько

Александр Дюма-батько (фр. Alexandre Dumas, père) (24 липня 1802, Вільє-Котре — 5 грудня 1870, П'юї) — відомий французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.

Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі и чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав і узаконив. Однак в подальшому Тома-Александр посварився зі своїм батьком і взяв прізвище матері Дюма. Був генералом французької республиканської армії; помер у 1806, коли Александру було лише чотири роки.

Незважаючи на бідність, сім'я мала добру репутацію і зв'язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Олександру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського.

Александр розпочав писати статті для журналів і п'єси. Перша п'єса, «Генріх III и його двір» (Henri III et sa cour, 1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (Christine ou Stockholm, Fontainebleau et Rome, 1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю. У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська» (Isabel de Bavière). З того часу газети почали друкувати його численні романи.

В 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер'єр, але мав з інтимні стосунки з численними іншими жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один з них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. Дюма заробляв значні гроші, але постійно тратив їх на розкішний спосіб життя і жінок. Видавав журнал і заснував театр — і те, й інше закінчилось невдачаею.

В опалі після перевороту 1851 року, втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів. Провів два роки в Росії (18581859), брав участь в боротьбі за об'єднання Італії.

Помер 2 грудня 1870 року.

В 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. Его твори були перекладені багатьма мовами и слугували основою для численних театральних постановок і фільмів.

[ред.] Найвідоміші книги

Логотип «ВікіЦитати»
ВікіЦитати містять висловлювання, автором яких є:

[ред.] Екранізація творів

За його творами в Україні поставлено фільми:

[ред.] Література

  • Зібрання творів у восьмидесяти томах (фактично вийшов том 1 «Три мушкетери»), Львів, Видавництво «Оксарт», 1995.
  • «Три мушкетери», Київ, Видавництво «Дніпро», 1992.
  • Литературньїй знциклопедический словарь М., 1987. — С.599;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. -^.454;
  • Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.261;
  • Иллюстрированньїй знциклопедический словарь. М., 2000. — С.443;
  • Сто великих писателей. М., 2002. — С.215—225.


Особисті інструменти