Александр Ліппіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Ліппіш
нім. Alexander Lippisch
Народився 2 листопада 1894(1894-11-02)[1][2][…]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 11 лютого 1976(1976-02-11)[1][2][…] (81 рік)
Сідар-Рапідс, Айова, США
Країна  Німеччина
Діяльність Q10497074, фізик, авіакосмічний інженер
Галузь авіаційна промисловість
Знання мов німецька[4][5] і англійська[4]
Учасник Перша світова війна
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг
Лицарський Хрест Воєнних заслуг
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Модель DFS 39
Модель DFS 39
Convair XF-92A

Александр Мартін Ліппіш (нім. Alexander Martin Lippisch; 2 листопада 1894, Мюнхен — 11 лютого 1976, Седар-Рапідс, Айова, США) — доктор технічних наук, німецький та американський авіаконструктор, відомий завдяки своїм розробкам літаків схеми «літаюче крило», апаратів з трикутним крилом і екранопланів.

Зародження його інтересу до авіації було викликане демонстрацією літака Орвілла Райта на Темпельгофському полі у вересні 1909 року.

В 1915—1918 роки, під час служби в німецькій армії в ході Першої світової війни, літав на літаках як аерофотограф і картограф. Після війни співпрацював з компанією Luftschiffbau Zeppelin, яка була провідним розробником жорстких дирижаблів. В цей час зацікавився «безхвостими» літаками. В 1921 році перший розроблений ним апарат такого типу — планер Lippisch-Espenlaub E-2 — був запущений у виробництво.

Був призначений директором дослідницької групи Rhön-Rossitten Gesellschaft (RRG), що займалася розробкою планерів, де в 1927—1933 рр. були створені літаючі крила Storch I — Storch IX. В 1928 був створений літак Lippisch Ente, який став першим у світі пілотованим ракетним апаратом.

В 1931—1939 рр. досвід роботи з Storch був використаний при конструюванні літаків з трикутним крилом Delta I — Delta V (в подальшому Delta IV і Delta V були перейменовані в DFS 39 і DFS 40 відповідно), проекту літака Messerschmitt Me 329.

Планер DM-1 і сам його конструктор згодом був захоплений армією США. Ліппіш був доставлений в Штати в рамках операції з пошуку та перевезення в США німецьких військових фахівців і вчених. Ідеї Ліппіша були використані компанією Convair, в тому числі — в моделі Convair F-92.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Erinnerungen, Luftfahrt-Verlag Axel Zuerl, 1977 und 1982
  • Ein Dreieck fliegt, 1976 (mit F. Trenkle)
  • Theoret. Grundlagen d. Flugzeug-Berechnung (mit R. Vogt), in: Flugsport 11, 1919, S. 200-672
  • Der Leistungsbedarf u. d. Geschwindigkeit d. Segelflugzeuges, ebd. 16, 1924, S.2-7, 44-48
  • Die L.-Segelflugzeuge, ebd. 17, 1925, S. 474-81
  • Versuche m. schwanzlosen Flugzeugen, ebd. 21, 1929, S. 418-27
  • Schwanzloses Flugzeug „Delta I“, ebd. 23, 1931, S. 557-60
  • Bestimmung d. Auftriebsverteilung längs d. Spannweite, ebd. 25, 1933, S. 549-51, 26, 1934, S. 8-12, 49-51
  • Die Auswahl d. Luftschraube auf Grund v. Meßergebnissen, ebd. 27, 1935, S. 531-43
  • Gleitflug u. Gleitflugzeuge, Schriftenreihe Flugzeugbau u. Luftfahrt, 11. H., 2 Tle. (mit Fritz Stamer), 1928, 21930
  • Handbuch f. d. Jungsegelflieger, 2 Tle. (mit Fritz Stamer), ebd. 1930, H. 13/14, 21935
  • Der Bau v. Flugmodellen, 2 T., 1927/29, 1935
  • Modellversuche m. neuartigen Flugzeugtypen, in: Zeitschrift f. Flugtechnik u. Motorluftschiffahrt 17, 1926, S. 549-54
  • Festigkeitsforderungen f. Gleit- u. Segelflugzeuge, ebd. 18, 1927, S. 230-32
  • Näherungsverfahren z. Bestimmung d. statischen Stabilität beim Eindecker, ebd., S. 251-56
  • Versuche mit neuartigen Flugzeugtypen, ebd. 19, 1928, S. 274-81
  • Das Problem d. schwanzlosen Flugzeuges u. s. Weiterentwicklung z. Nurflügel-Flugzeug, ebd. 23, 1932, S. 653-58
  • Les nouveaux essais d'avions sans queue, in: L'Aérophile, 1930, Febr., S. 35-39
  • Die Entwicklung d. Messerschmitt Me 163, in: Flugwelt, 1959, H. 9/10
  • Flügellose Strahlflugzeuge, in: Interavia 13, 1958, S. 51-55
  • Gedanken z. Entwicklung d. Aerodyne, ebd. 15, 1960, S. 569-73
  • Die Gesch. d. Deltaflügels, in: Starten u. Fliegen, Bd. VII, 1962, S. 231-50
  • Der aerodynamische Bodeneffekt u. d. Entwicklung d. Flugflächen-(Aerofoil-) Bootes, in: Luftfahrttechnik u. Raumfahrttechnik 10, 1964, S. 261-69.
    • DRP 546993, 558959, 582542, 615460 v. 1929/30 (pfeilförmige Tragflügel für schwanzlose Flugzeuge)
  • 593495 u. 609853 v. 1932 (schwanzlose Flugzeuge m. mehreren Tragflügeln u. Seitenleitwerk an d. Enden)
  • DE-PS 1234535, 1813311 v. 1964 u. 1968 (Tragflügel f. Boden-Wasser-Luftfahrzeug)
  • 1805171 v. 1968 (Flugflächenboot)
  • DE-OS 2331429 v. 1973 (Bodeneffekt-Fahrzeug auf Stauluftkissen)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Czech National Authority Database
  5. CONOR.Sl
  6. Lippisch, Alexander Martin - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]