Александр IV Македонський
Александр IV Македонський (323 — 309 роки до н. е.) — македонський цар, номінально правив в період 316 — 309 років до н. е. Зі смертю Олександра IV завершилося 400-річне царювання македонської династії Аргеадів.
[ред.] Біографія
Син Александра Великого від Роксани, принцеси Бактрії, народився через місяць після смерті батька і був негайно проголошений царем і співправителем свого дядька, Філіппа Аррідея в 323 до н. е. Вавілонські джерела називають македонським царем у цей час саме Філіппа Аррідея, не згадуючи про дитину Александра. Жоден зі співправителів не мав ніякого політичного впливу: Філіпп був розумово відсталим, а Александр — немовлям. Від їх імені правила низка регентів, в той час як воєначальники македонської армії, наділені Александром Великим сатрапіями, тим часом набирали силу і відвойовували собі незалежність. Спочатку так звані македонські царі перебували під опікою Пердікки, потім, після його загибелі в 321 до н. е., влада над ними перейшла до старого соратника Філіпа II, правителю Македонії Антипатра.
Ще через два роки після смерті Антипатра царі приєдналися до ворогуючих партій. Філіпп Аррідей, спонукуваний властолюбною дружиною Еврідікою, взяв бік Кассандра, сина Антипатра, а Александра IV приєднали до партії його бабусі Олімпіади, матері Александра Великого, і Полісперхонта, колишнього соратника Антипатра.
У 317 до н. е. Філіппа Аррідея убила Олімпіада Епірська, і її чотирирічний онук Александр IV залишився єдиним царем Македонії. У наступному році переміг Кассандр і стратив Олімпіаду. Тепер у Александра IV не залишалося покровителів, тільки вороги. Титулованого царя з матір'ю тримали під щільною опікою у фортеці Амфіполя, практично під арештом. Кассандр позбавив хлопчика царських привілеїв і слуг, звелівши поводився з ним як з простим македонцем.
Про царя пам'ятали інші діадохи. Антигон I Одноокий в Малій Азії видав декрет з вимогою звільнити Александра з ув'язнення і відновити в правах на трон[1], проте викликати таким чином хвилювання в Македонії йому не вдалося.
До 309 до н. е. Кассандр укріпився в Македонії, але законний спадкоємець дорослішав, і у нього було чимало прихильників. У зв'язку з цим Кассандр наказав таємно стратити чотирнадцятирічного Александра і його мати Роксану. Згідно з Павсанієм[2], їх отруїли. Тіла Александра і Роксани таємно поховали, і македонці не скоро дізналися про смерть свого царя.
[ред.] Примітки
- ↑ Діодор Сицилійський, 19,61
- ↑ Павсаній 9,7
[ред.] Джерела
- Smith, William. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Alexander IV, Boston, (1867)
|
|||||||||||||||||||
