Алексіани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алексіани
Congregatio Fratrum Cellitarum seu Alexianorum
Згромадження братів-целлітів (алексіан)
Augustincoa.png
Церква Римо-Католицька
Покровитель Святий Олексій
Заснування 1330
Утвердження 1472
Сайт [1]

Алексіани (целліти); лат. Congregatio Fratrum Cellitarum seu Alexianorum) - католицьке згромадження. Виникло на території сучасної Бельгії на початку XIV століття, за часів важких епідемій чуми, і спочатку називався cellites (целліти) - від celle (келія). Кілька мирян зібралися під проводом Тобіаса (прізвище невідоме) для організації допомоги постраждалим від епідемії [1]. Поступово рух алексіан поширилася на інші європейські країни, і їхню діяльність послідовно схвалили Григорій XI (1377), Боніфацій IX (1394) і Євгеній IV (1431).

З 1459 ті, хто вступали в орден, вимовляли обітниці, а 1472 року Папа Сикст IV дарував ордену статут св. Августина. З цього часу алексіани носять чорне чернече вбрання з шкіряним поясом. Найбільше поширенням орден мав у Німеччині.

Своїм святим покровителем алексіане вважають святого Олексія Ця назва закріпилася за орденом з XVII століття по церкві монастиря Маріенбер в Ахені. Алексіани доглядали засуджених на смерть, допомагали психічно хворим, ховали померлих від чуми.

У 1941-1943 нацисти вигнали алексіан із шпиталів, під час Другої світової війни багато об`єктів братства були зруйновані. З 1946-1950 головна кафедра алексіан міститься в Сігнал-Маунтін (штат Теннессі США). За даними Annuario Pontificio (1997), у складі ордена перебувало 124 чол.[2].

Теперішній стан[ред.ред. код]

Провінція Непорочного Зачаття (американська провінція ) спонсорує Оздоровчу систему Братів Алексіан , яка надає послуги невідкладної допомоги, житлові послуги, догляд за престарілими, пенсійні центри, і догляд за ВІЛ-позитивними у Іллінойсі, Міссурі, Вісконсіні, Теннессі, а також за межами США в Філіппінах та Угорщині.   Сучасні британської та ірландські заклади Лондону, Манчестеру, Дубліну та Лімеріку передбачають кошти для утримання літніх хворих і фізично неповноцінних через будинки престарілих і Управління по контролю СНІДу; догляд та реабілітацію бездомних чоловіків та підтримку для людей, які страждають психічними захворюваннями.   На європейському континенті німецька гілка конгрегації має монастирі в Аахені, Крефельді, Мальсенекі, Мюнстері та Твістрінгені. В Бельгії вони мають центри в Бухауті, Тінені, Грімбергені та в Анрі- Шапелі, де вони допомагабть психіатричним службам.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]