Алелюхін Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алелюхін Олексій Васильович
Алелюхін Олексій Васильович.jpg
Народився 30 березня 1920(1920-03-30)
селище Кесова Гора
Тверська губернія
Помер 29 жовтня 1990(1990-10-29) (70 років)
Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Вид ЗС ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Роки служби 19381985
Звання Генерал-майор авіації Генерал-майор авіації
Командування СРСР СРСР
8-а повітряна армія (СРСР)
Війни/битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора
Орден Суворова 3 ступеня
Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Алелюхін Олексій Васильович (рос. Алелюхин Алексей Васильевич, 30 березня 1920 — 29 жовтня 1990) — радянський льотчик-ас, двічі Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку 6-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту. Генерал-майор авіації (1971).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Кесова Гора (нині село Тверської області) у робітничій родині. Закінчив початкову школу. Працював на Московській фабриці канцелярських товарів, одночасно навчався в планерного школі.

У Червоній Армії з 1938 року, призваний Митищинським райвійськкоматом Московської області. У 1939 році закінчив Військову авіаційну школу імені В. П. Чкалова.

Учасник Німецько-радянської війни з перших днів. Бойовий шлях розпочав у небі Одеси на І-16. Був льотчиком-винищувачем, командиром ланки ескадрильї, заступником командира 9-го гвардійського винищувального авіаполку[1]. Воював на Південному фронті, Південно-Західному фронті, Сталінградському фронті, Четвертому Українському фронті, Третьому і Першому Білоруських фронтах.

Здійснив 601 бойовий виліт, збив особисто 40 і у складі групи — 17 ворожих літаків. В 1948 закінчив Військову академію імені М. Фрунзе, 1954 — Військову академію Генштабу. Займав командні посади в армії. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 3-ма — Червоного Прапора, ін. орденами й медалями.

У 1950 році полковник О.В. Алелюхін служив заступником командира 151-ї винищувальної авіаційної дивізії. У жовтні 1950 разом з дивізією був перекинутий до Китайської Народної Республіки, а з листопада по грудень 1950 року брав участь у бойових діях проти авіації США над Північною Кореєю. Особистих перемог у повітряних боях не мав. У грудні дивізія була відведена назад в Китай і займалася протиповітряною обороною промислових центрів і підготовкою китайських і корейських льотчиків.

З 1985 року генерал-майор авіації Алелюхін - у відставці. Жив у Москві. Помер 29 жовтня 1990 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка 11 ) .

Примітки[ред.ред. код]

  1. 6-ої гвардійської винищувальної авіаційної дивізії, 8-ї повітряної армії, Південний фронт

Посилання[ред.ред. код]