Алеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єврейський алфавіт
читається справа наліво
Алеф
א
Бет
ב
Гімель
ג
Далет
ד
Хей
ה
Вав
ו
Заїн
ז
Хет
ח
Тет
ט
Йод
י
Каф
כך
Ламед
ל
Мем
מם
Нун
נן
Самех
ס
Аїн
ע
Пе
פף
Цаді
צץ
Куф
ק
Реш
ר
Шин
ש
Тав
ת


Алеф (не слід плутати з Аліф) — Перша буква семітських алфавітів (гебрейського, фінікійського, арабського та ін.). У давньогебрейській мові буква алеф позначала гортанну змичку, звук, практично відсутній в українській мові. У сучасному ізраїльському івриті літера «Алеф», зазвичай, не вимовляється. Назва літери походить від західно-семітського слова, символу бика. Накреслення букви походить від протосінайського зображення, на основі ієрогліфа, яким зображували голову бика.

א א

У містичних традиціях[ред.ред. код]

У давнину гебреї, подібно багатьом іншим народам, не використовували спеціальних символів для рахунку — цифр — записуючи числа буквами, використовуючи числові значення букв (гематрія) у містичних традиціях, релігійних текстах, у календарі та навіть у сучасній розмовній мові івриті. Гематрія літери Алеф — 1.

У каббалі ця буква позначає Ейн-соф (івр. אינסוף‎) — безмежну, чисту божественність. Форма канонічної букви алеф (прийнята для переписування сувоїв святих гебрейських текстів) розглядається як поєднання двох літер літер йод (однієї у прямому написанні згори та другої у зворотному написанні знизу), розділених нахиленою буквою вав, з чого виводиться її гематрічна еквівалентність тетраграматону та зв'язок з розділенням вод в описі створення світу на початку книги Буття[1][2].

У математиці[ред.ред. код]

У теорії множин Алеф позначає кардинальне число нескінченної безлічі.

У літературі[ред.ред. код]

Буквою Алеф названа книга «El Aleph» (1949) аргентинського прозаїка та поета Хорхе Луїса Борхеса.

У типографіці[ред.ред. код]

Письмова буква Алеф

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Буква Я Це незавершена стаття про писемність або букву.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.