Алехо Карпентьєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алехо Карпентьєр
ісп. Alejo Carpentier
Alejocarpentier.jpg
При народженні Алехо Карпентьєр-і-Вальмонт
ісп. Alejo Carpentier y Valmont
Дата народження 16 грудня 1904(1904-12-16)
Місце народження Лозанна, Швейцарія
Дата смерті 24 квітня 1980(1980-04-24) (75 років)
Національність кубинець
Громадянство Куба Куба
Рід діяльності письменник, журналіст, музикант і музикознавець

Алехо Карпентьєр (ісп. Alejo Carpentier y Valmont, 16 грудня 1904, Лозанна — 24 квітня 1980, Париж) — кубинський письменник, журналіст, музикант і музикознавець.

Біографія і творчість[ред.ред. код]

Син французького архітектора та російської викладачки, по материнській лінії — далекий родич Костянтина Бальмонта. Виріс на Кубі. У 12-річному віці прибув з сім'єю до Парижа, вивчав там теорію музики. Повернувшись на Кубу, навчався архітектурі, але курсу не закінчив. В 1924 році почав публікуватися у лівій пресі, в 1927 році за виступ проти диктатури Мачадо був на сім місяців ув'язнений, потім за підтримки Робера Десноса, з яким познайомився в Гавані, емігрував до Франції.

У Франції Карпентьєр познайомився з сюрреалістами, публікувався в Бретонівському журналі "Сюрреалістична революція ". В 1930 році підписав антибретонівський памфлет "Труп ". Зблизився з Мігелем Анхелем Астуріасом, чий інтерес до доколумбової міфології Латинської Америки глибоко вплинув на Карпентьєра. В 1937 році брав участь у антифашистському конгресі письменників у Мадриді.

В 1939 році Карпентьєр знову повернувся на Кубу, займався вивченням кубинської ритуальної і фольклорної музики.

Враження від поїздок на Гаїті лягли в основу історичного роману «Царство від світу цього». Роман воскрешає епізоди правління на Гаїті Анри-Кристофа, колишнього раба, що боровся за визволення країни від французьких колонізаторів і проголосив себе королем. Роман — під безперечним впливом афрокубинської міфології і мистецтва бароко, з одного боку, та сюрреалістів з їхньою філософією чудесного в повсякденному, з іншого, — позначив прихід «магічного реалізму» в латиноамериканську літературу. В 1950 −1960-х роках цей феномен (активним соратником Карпентьєра тут був Астуріас) багато в чому посприяв світовому інтересові до латиноамериканського роману.

В 19451959 Карпентьєр жив у Венесуелі. У цій країні відбувається дія його роману "Втрачені сліди " (1953).

1962 року Карпентьєр видав історичний роман "Вік просвітництва ", дія якого відбувається в роки Великої Французької революції на Кубі, на Гаїті, у Франції, на Гваделупі, у Французькій Гвіані, в Іспанії. В основі роману лежать справжні факти з життя Віктора Юга — комісара якобінського Конвенту на Гваделупі, агента Директорії у Французькій Гвіані.

Карпентьєр повернувся на Кубу після перемоги революції, взяв діяльну участь у культурному житті країни. З 1966 року обіймав посаду аташе з культури посольства Куби в Парижі.

Роман «Розправа з методом» (1974) — один з портретів латиноамериканського диктатора, поряд з романами "Сеньйор Президент " Астуріаса, "Осінь патріарха " Гарсіа Маркеса, " Я, Верховний " Роа Бастоса.

Останній роман Карпентьєра "Весна священна " (1978) названий на честь балету Ігоря Стравінського. Роман є широкою епопеєю, що охоплює події XX століття, від громадянської війни в Іспанії до революції на Кубі.

Визнання[ред.ред. код]

Лауреат Премії Чіно дель Дука (1975), Премії «Мігель де Сервантес» (1977), французької Премії Медічі за іноземний роман (1979).

Твори[ред.ред. код]

  • El reino de este mundo / Царство від світу цього (1949)
  • Los pasos perdidos / Загублені сліди (1953)
  • Guerra del Tiempo / Війна часів (1958)
  • El siglo de las luces / Вік Просвітництва (1962)
  • La ciudad de las columnas / Місто колон (1970, есей)
  • El recurso del método / Розправа з методом (1974)
  • Concierto barroco / Концерт бароко (1974)
  • La consagración de la primavera / Весна священна (1978)
  • El arpa y la sombra / Арфа і тінь (1979)

Багатотомні видання[ред.ред. код]

  • Obras completas:Т. 1-9 / Ed. al cuidado de М. L. Puga. México:Siglo XXI, 1983—1985
  • Crónicas:En 11 t. La Habana:Arte y Literatura, 1975—1976

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедический словарь сюрреализма. М.:ИМЛИ РАН, 2007, с.231-232
  • Mazziotti N. Historia y mito en la obra de Alejo Carpentier. Buenos Aires:F. García Cambeiro, 1972
  • González Echevarría R. Alejo Carpentier, the pilgrim at home. Ithaca:Cornell UP, 1977
  • Márquez Rodríguez A. Lo barroco y lo real — maravilloso en la obra de Alejo Carpentier. México:Siglo Veintiuno Editores, 1982
  • Zamora L.P., Faris W.B. Magical realism:theory, history, community. Durham:Duke UP, 1995
  • Padura L. Un camino de medio siglo:Alejo Carpentier y la narrativa de lo real maravilloso. México:Fondo de Cultura Económica, 2002
  • Millares S. Alejo Carpentier. Madrid:Editorial Síntesis, 2004
  • Birkenmaier A. Alejo Carpentier y la cultura del surrealismo en América Latina. Madrid:Iberoamericana ; Frankfurt / Main:Vervuert, 2006

Посилання[ред.ред. код]