Алича
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Алича | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Алича під час цвітіння
|
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Prunus cerasifera L. |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Алича́ (Prunus cerasifera або Prunus divaricata) — плодове дерево родини розових, роду слива, висота 4—10 м. Цінна плодова порода з групи кісточкових, проте недостатня зимостійкість дерев обмежує її поширення.
В дикому стані росте на Кавказі, в Криму, Молдавії, Середній Азії, на Балканах.
Має гладеньку, як у вишні, але сірішу кору.
Плоди невеликі, жовті, рідше — рожеві або червоні, округлі, кислуваті.
Зміст |
[ред.] Переробка
З них виготовляють варення, повидло, консерви.
[ред.] Сорти
В Криму виведено ряд великоплідних аличово-сливових гібридів (Сунична, Десертна та ін.). А. використовується як підщепа для сливи, персика та абрикоса.
Кращими є сорти Нікітського ботанічного саду: Десертна, Василевська, Красуня, Люша вишнева і ін.
[ред.] Галерея
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
