Алкмеон Кротонський

Алкмеон Кротонський (Alkmaion) — давньогрецький філософ та теоретик медицини. Жив у V ст. до н.е. Можливо був учнем Піфагора. Автор першого давньогрецького медичного трактату.

Медичні погляди

Алкмеон вважав джерелом свідомості мозок, а не серце, як його сучасники. Спираючись на розтини тварин і на спостереження захворювань мозку він відкрив головні нервові шляхи, які він, як і Аристотель, називає «ходами» або «каналами», їх шляхи і закінчення у головному мозку.

В ряді своїх праць Алкмеон писав про розвиток зародку в лоні матері.

Алкмеон відомий у історії психології як засновник принципу нервізму. Він першим пов'язав психіку з роботою головного мозку і нервовою системою загалом.

Життєдіяльність організму Алкмеон пов'язував з кровообігом. Віе вважав, що притік крові в жили викликає пробудження, відтік крові від жил — до сну, а повний відтік — до смерті. Загальний же стан організму визначається співвідношенням чотирьох стихій: води, землі, повітря і вогню, які є будівельним матеріалом для тіла. Правильна координація, рівновага, гармонія цих чотирьох елементів забезпечує фізичне здоров'я людини і добрий душевний стан. Порушення цієї рівноваги веде до хвороб. Рівновага і гармонія стихій залежить від їжі, кліматичних та географічних умов, від особливостей організму людини.

На ідеї Алкмеона спирається вся медицина Гіппократа.

Література

• Foca A. The origin of experimental medicine in the school of Alcmaeon from Kroton and the diffusion of his philosophy within the Mediterranean area. Skepsis, v. 13-14, 2002, p. 242-253.
• Andriopoulos D.Z. Alcmeon's and Hippocrates's concept of aetia. In: Greek Studies in the Philosophy and History of Science, Kluwer: Dordrecht, 1990.