Аллілуєва Світлана Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аллілуєва та Сталін
Аллілуєва на руках у Лаврентія Берії

Світла́на Йо́сипівна Аллілу́єва (в еміграції — Лана Пітерс (англ. Lana Peters); 28 лютого 1926, Ленінград, СРСР — 22 листопада 2011, Річленд, Вісконсін, США) — радянський філолог-перекладач, кандидат філологічних наук; мемуарист.

Отримала широку популярність як дочка І. В. Сталіна, про життя якого залишила ряд робіт у жанрі мемуарів. В 1967 емігрувала з СРСР в США.

У першому шлюбі — дружина радянського вченого-юриста Г. І. Морозова, у другому — дружина члена-кореспондента АН СРСР Ю. А. Жданова, невістка Секретаря ЦК ВКП (б) А. О. Жданова. Мати російського кардіолога І. Г. Аллілуєва.

Втеча з СРСР[ред.ред. код]

20 грудня 1966 року приїхала в Індію, супроводжуючи прах свого цивільного чоловіка Браджеша Сінгха. 6 березня попросила радянського посла Бенедиктова дозволити їй залишитися в Індії, але він наполягав на тому, щоб вона повернулася до Москви 8 березня, і заявив, що їй більше не дозволять виїхати з СРСР. Того ж дня Аллілуєва з'явилася в посольство США в Делі з паспортом і багажем і попросила політичного притулку[1]. Уряд США утримався від надання громадянства, але сприяв виїзду Аллілуєвої в Італію. Після кількох місяців в Італії, Алілуєва оселилась в Швейцарії. В квітні 1967 року проблема отримання громадянства США була вирішена і Алілуєва переїхала до Сполучених Штатів і оселилась в Прінстоні (Нью-Джерсі).


Примітки[ред.ред. код]