Алмазне буріння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алмазні коронки.

Алмазне буріння (рос. алмазное бурение, англ. diamond drilling, diamond boring; нім. Diamantbohren) — механічне обертальне буріння породоруйнуючим інструментом, армованим алмазами.

Історія[ред. | ред. код]

Запропоноване в 1862 р. швейцарцем Ж. Лєшо при проходженні тунелів.

У 1961 р. на Прикарпатті було вперше застосовано алмазні долота діаметром 188 мм у свердловині «Орів-21».

Загальний опис[ред. | ред. код]

Буровий снаряд складається з алмазної коронки або долота, алмазного розширювача, що зберігає діаметр свердловини при зносі коронки, кернового пристрою, колонкової труби та колони бурильних труб. Алмази в матриці коронки розташовують шарами (від 1 до 3) або їх рівномірно перемішують з матеріалом матриці (імпрегновані коронки). З урахуванням характеру порід твердість матриці коливається від 10 до 50 HRC (чим міцніша і абразивніша порода, тим твердіша матриця). Для армування коронок використовують техн. алмази (гол. чином борт). Для виготовлення одношарових і багатошарових коронок застосовують алмази розміром 20-100 зерен в 1 кар; для імпреґнованих коронок, які використовуються при бурінні дуже міцних, абразивних тріщинних г.п. — від 120 до 1200 зерен в 1 кар і більше. За розташуванням в інструменті розрізнюють об'ємні алмази для торця коронки і більш великі підрізні, які розташовані на бічній поверхні. Ресурс алмазних породоруйнуючих інструментів в 8-10 разів більший порівняно з інш. інструментами. Висока продуктивність (в сер. проходка алмазного долота в 19 разів більша, ніж шарошечного) досягається завдяки застосуванню великих частот обертання бурового снаряда (до 2000 хв−1 та більше). Найбільший ефект досягається при використанні бурових коронок малих діаметрів (49-76 мм), при високих частотах обертання і питомому навантаженні на робочому торці коронки 5-15 МПа. А.б. застосовують звичайно в спеціальних умовах, які характеризуються низькою механічною швидкістю, для буріння свердловин малого діаметра і при використанні високооборотних вибійних двигунів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. – Коломия: 1999. – 504 с.
  • Мислюк М.А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р.С. Буріння свердловин: Довідник. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. – ТТ.1,2,3,4,5.
  • Яремійчук Р.С, Возний В.Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360. ISBN 966-7327-52-3
  • Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.
  • Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — ISBN 9789669191403.
  • Тимошенко В.М., Лях М.М. , Савик В.М. Бурові споруди, їх монтаж та експлуатація. - Полтава: ПолтНТУ, 2008, - 105 с.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. – Полтава : ПолтНТУ, Київ : ФОП Халіков Р.Х., 2017. – 312 с.
  • Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]