Алое багатолисте
| Алое багатолисте | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Aloe polyphylla Pillans, 1934 |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Алое багатолисте[1] (Aloe polyphylla, Pillans) — сукулентна рослина роду Алое.
Зміст |
Морфологічні ознаки [ред.]
Це сукулентний багаторічник з майже круглою розеткою, що складається з 75-150 зазвичай прямих листків до 80 см у поперечнику, розташованих по спіралі, загострено-трикутних, зеленувато-сизого кольору. Листя сильно м'ясисті, яйцевидно-довгасті. Квітконіс заввишки 50-60 см, розгалужений майже від основи, з квітками, розташованими на верхівках гілок. Квітки блідо-червоні або рожеві, рідше жовті.
Місця зростання [ред.]
Лесото (Південна Африка). Алое багатолисте зустрічається на хребті Тхаба Путсоа і в Масеру в Драконових горах на висоті близько 2 300 м над рівнем моря. Цей рідкісний вид має велике значення для садівництва, проте популяція його скоротилася через викопування рослин для продажу садівникам. В наш час[Коли?] відомо близько 3 500 екземплярів приблизно в 50 місцях. Рослина зникла з 12 раніше відомих пунктів.
Охоронний статус [ред.]
Алое багатолисте внесене до Додатку І Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES). [2]
Утримання у культурі [ред.]
Алое багатолисте має репутацію рослини, яку досить важко вирощуватти. Зростаючі у природі на великій висоті, воно погано переносить високі температури.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1(1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
- Albano, P.-O. (2003). La Conaissance des Plantes Exotiques: 1-324. Édisud, Aix-en-Provence.
- Germishuizen, G. & Meyer, N.L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: i-vi, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria.
- Carter, S., Lavranos, J.J., Newton, L.E. & Walker, C.C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew publishing, Royal Botanic Gardens, Kew, England.
- Court, D. 1981. Succulent flora of southern Africa. (SuccF SAfr)
- Gibbs Russell, G. E. et al. 1985. List of species of Southern African plants, ed. 2. Mem. Bot. Surv. S. Africa v. 51.; v. 56. 1987 (L SAfr)
- Guillarmod, A. J. 1971. Flora of Lesotho. (F Lesotho)
- Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
- Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr) 194.
- Wyk, B. E. van & G. Smith. 1996. Guide to the Aloes of South Africa. (L Aloe SAfr)
Джерела [ред.]
- Aloe polyphylla на сайті «Infoaloe» (рос.)
- Aloe polyphylla на сайті «Germplasm Resources Information Network» (англ.)
- Aloe polyphylla на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Aloe polyphylla на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Aloe polyphylla на сайті «Tropicos». (англ.)
- Aloe polyphylla на сайті «Plantsystematics» (англ.)
