Алое деревоподібне
| Aloe arborescens | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Aloe arborescens Mill., 1768 |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Алое деревподібне[1] (Aloe arborescens, Mill.) — сукулентна рослина роду Алое.
Зміст |
Синоніми [ред.]
Aloe arborescens var. frutescens (Salm-Dyck) Link
Aloe arborescens var. milleri A.Berger
Aloe arborescens var. natalensis (J.M.Wood & M.S.Evans) A.Berger
Aloe arborescens var. pachythyrsa A. Berger
Aloe arborescens var. ucriae (A.Terracc.) A.Berger
Aloe arborescens var. viridifolia A.Berger
Aloe frutescens Salm-Dyck
Aloe natalensis J.M.Wood & M.S.Evans
Aloe ucriae A.Terracc.
Місцеві назви [ред.]
- англ. candelabra aloe — канделяброве алое
- англ. candelabra-plant — рослина-канделябр
- англ. octopus-plant — рослина-осьминіг
- англ. torchplant — рослина-смолоскип
- афр. kransaalwyn
Морфологічні ознаки [ред.]
Кущевидна або деревовидна рясно гілляста рослина висотою 2-4 м. Коренева система — мичкувата. Стебло дерев'янисте, кільчасте. Листя до 60 см довжини, 5-7 см ширини, соковиті, мечоподібні, із зубчиками по краях, зеленого кольору з восковим нальотом. Верхній бік листка увігнутий, нижній — опуклий. Квітконіс близько 80 см висоти, квітки 4 см довжини, в густих конічних кистях. Забарвлення квітів варіюється від вогненно-червоного до рожевого або жовто-оранжевого. Плід — 3-гніздова суха коробочка з чорно-бурими, стислим з боків і крилатим насінням сірувато-чорного кольору.
Місця зростання [ред.]
Широко поширена в Південній (Ботсвана, ПАР, Свазіленд) і тропічній Африці (Малаві, Мозамбік, Зімбабве) в заростях чагарників, по берегах річок, на схилах гір на висоті до 1 800 м над рівнем моря.
Використання [ред.]
Одна з популярних кімнатних рослин, що отримала назву столітник. Воно пов'язане з вкоріненою думкою, що алое цвіте раз на сто років. Старі екземпляри столітника чудово цвітуть в оранжереях в грудні — січні, а також нерідкі випадки його цвітіння в кімнатах. Лікарська рослина. Відома в Європі з 1700 р.
В рослинах алое містяться гіркі глікозидні сполуки, органічні кислоти, смоли, дубильні речовини, ефірна олія, вітаміни і ферменти.
В медицині використовують розвинені листки і сік із них як послаблюючий та жовчогінний засіб, при послабленні зору, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, гострому риніті, закапуючи в ніс для підвищення стійкості організму проти інфекційних захворювань, із метою лікування опіків, гнійних ран, лишаїв, трофічних виразок, туберкульозу. Рослина має бактерицидні й бактеріостатичні властивості. Сабур — випарений, згущений і затверділий сік, який застосовують внутршшьо при різних видах запорів, для поліпшення травлення, збудження апетиту тощо. З метою захисту рослин використовують для обробітку насіння проти ряду збудників хвороб.
Охоронний статус [ред.]
Алое деревовидне внесений до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES). [2]
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — с. 110. ISBN 966-7015-28-9 (укр.)
- ↑ CITES
Посилання [ред.]
- Все про квіти, вазони та рослини. Алое (укр.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — с. 110. ISBN 966-7015-28-9 (укр.)
- Arnold, T. H. & B. C. De Wet, eds. 1993. Plants of southern Africa: names and distribution. Mem. Bot. Surv. S. Africa no. 62. (Pl SAfr)
- Bond, P. & P. Goldblatt. 1984. Plants of the Cape Flora, J. S. African Bot. suppl. vol. 13. (L Cape)
- Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). 2010. Ecocrop (on-line resource). (Ecocrop)
- Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (Pl SAfr ed2)
- Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (Mansf Ency)
- Howard, R. 1979. Flora of the lesser Antilles. (F LAnt) 3:457. [mentions].
- Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
- Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (Econ Pl Aust)
- Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (Hortus 3)
- Munro, D. B. Canadian poisonous plants information system (on-line resource). (Can Poison Pl)
- Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (Pl Names)
- Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1980. Flora europaea. (F Eur) 5:21. [naturalized].
- Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (Eur Gard F)
- Wyk, B.-E. van et al. 2009. Medicinal plants of South Africa. (Med Pl SAfr)